Федра (Расін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Федра
Phedre hippolyte 1678 title page.JPG
Титульна сторінка першого видання.
Оригінал фр. Phèdre
Жанр трагедія
Автор Жан Расін
Мова французька
Написаний 1677
Виданий 1678
Переклад Максим Рильський
Wikisource-logo.svg Текст у Вікіджерелах

Фе'дра (фр. Phèdre) — трагедія у п'яти актах, твір французького драматурга Жана Расіна. П'єса, спочатку названа «Федра та Іполит» (фр. Phèdre et Hippolyte), написана Александрійським віршем. Прем'єра відбулася в 1677 році. «Федра» вважається вершиною творчості Расіна.[1] П'єса є переробкою трагедії давньогрецького драматурга Евріпіда «Гіпполіт».

Персонажі[ред.ред. код]

  • Тесей — син Егеїв, цар атенський.
  • Федра — жінка Тесеєва, Міноса і Пасіфаї дочка.
  • Іполит — син Тесея та Антіопи, цариці амазонок.
  • Арисія — принцеса царської атенської крові.
  • Енона — мамка і вірниця Федри.
  • Терамен — вихователь Іпполитів.
  • Ісмена — вірниця Арисії.
  • Панопа — жінка із почту Федриного.

Сюжет[ред.ред. код]

«Федра та Тезей»,
Леон Бакст
1927 рік.

Дія відбувається в місті Трезен. Іполит хоче покинути місто й відправитися на пошуки Тесея, який зник шість місяців тому. Іполит зізнається, що полюбив полонянку Тесея — Арисію, афінську царівну, що вижила, яку його батько прирік на безшлюбність (так як в її спадкоємців тече царська кров і вони можуть в майбутньому змагатися з синами Тесея). За відсутності царя Федра запалала до Іполита пристрастю і хоче заморити себе голодом, щоб не зізнаватися у жахливому гріху і накликати на родину безчестя. Коли ж оголошують про смерть Тесея, годувальниця Федри Енона благає пані не кінчати з життям: заборонене кохання більше не є забороненим, афінський трон в цей час вільний і з Іпполітом, якого можуть оголосити спадкоємцем Тесея, варто укласти союз, щоб не постраждали рідні діти Федри .

Арисія, дізнавшись про смерть Тесея, сподівається отримати свободу. Попутно відкривається її таємна закоханість у Іполита, який і сам приходить зізнатися в своїх почуттях. Їх пояснення перериває Федра, яка просить за свого сина і раптово, входячи в стан трансу, освідчується в коханні. Іпполіт відчуває жах і сором. Федра хоче запропонувати Іполитові розділити афінську корону, але Енона приносить звістку про те, що Тесей живий, здоровий і повернувся в Трезен. Він здивований холодною зустріччю, яку надає йому вражений Іполит і розчавлена ганьбою Федра. Енона говорить Тесеєві, що Іполит домагався любові мачухи і намагався взяти її силою, той приходить у лють і просить бога Нептуна, який обіцяв виконати будь-яке бажання царя, знищити сина. Іполит запевняє, що не винен і розповідає про свою любов до Арисія, але Тесей не вірить йому. Він вирішує втекти з Трезен разом з Арисією, але по дорозі гине з вини морського чудовиська. У фіналі Федра з'являється перед чоловіком і зізнається у всьому, попередньо прийнявши смертельну отруту. Тесей втратив і сина, і дружину.

Переклад українською мовою[ред.ред. код]

Українською мовою п'єсу «Федра» переклав Максим Рильський. Переклад вперше надруковано у виданні:

  • Французькі класики XVIII століття. Буало, Корнель, Мольєр, Расін. Х — К., 1931.

Примітки[ред.ред. код]

  1. РАСИН, ЖАН. krugosvet.ru. Процитовано 2009-01-18. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Рильський М. Зібрання творів у двадцяти томах. Том 9. – Київ. – 1984. – Расін. Федра. Трагедія на 5 актів 144-198 с.