Федра (Расін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федра
фр. Phèdre
Phedre hippolyte 1678 title page.JPG
Титульна сторінка першого видання.
Жанр трагедія
Автор Жан Расін
Мова французька
Написано 1677
Опубліковано 1678
Окреме видання Phèdre[d], Fedra[d] і Phaedra[d]
Переклад Максим Рильський

Фе'дра (фр. Phèdre) — трагедія у п'яти актах, твір французького драматурга Жана Расіна. П'єса, спочатку названа «Федра та Іполит» (фр. Phèdre et Hippolyte), написана Александрійським віршем. Прем'єра відбулася в 1677 році. «Федра» вважається вершиною творчості Расіна.[1] П'єса є переробкою трагедії давньогрецького драматурга Евріпіда «Гіпполіт».

Персонажі[ред. | ред. код]

  • Тесей — син Егеїв, цар атенський.
  • Федра — жінка Тесеєва, Міноса і Пасіфаї дочка.
  • Іполит — син Тесея та Антіопи, цариці амазонок.
  • Арисія — принцеса царської атенської крові.
  • Енона — мамка і вірниця Федри.
  • Терамен — вихователь Іпполитів.
  • Ісмена — вірниця Арисії.
  • Панопа — жінка із почту Федриного.

Сюжет[ред. | ред. код]

«Федра та Тезей»,
Леон Бакст
1927 рік.

Дія відбувається в місті Трезен. Іполит хоче покинути місто й відправитися на пошуки Тесея, який зник шість місяців тому. Іполит зізнається, що полюбив полонянку Тесея — Арисію, афінську царівну, що вижила, яку його батько прирік на безшлюбність (так як в її спадкоємців тече царська кров і вони можуть в майбутньому змагатися з синами Тесея). За відсутності царя Федра запалала до Іполита пристрастю і хоче заморити себе голодом, щоб не зізнаватися у жахливому гріху і накликати на родину безчестя. Коли ж оголошують про смерть Тесея, годувальниця Федри Енона благає пані не кінчати з життям: заборонене кохання більше не є забороненим, афінський трон в цей час вільний і з Іпполітом, якого можуть оголосити спадкоємцем Тесея, варто укласти союз, щоб не постраждали рідні діти Федри .

Арисія, дізнавшись про смерть Тесея, сподівається отримати свободу. Попутно відкривається її таємна закоханість у Іполита, який і сам приходить зізнатися в своїх почуттях. Їх пояснення перериває Федра, яка просить за свого сина і раптово, входячи в стан трансу, освідчується в коханні. Іпполіт відчуває жах і сором. Федра хоче запропонувати Іполитові розділити афінську корону, але Енона приносить звістку про те, що Тесей живий, здоровий і повернувся в Трезен. Він здивований холодною зустріччю, яку надає йому вражений Іполит і розчавлена ганьбою Федра. Енона говорить Тесеєві, що Іполит домагався любові мачухи і намагався взяти її силою, той приходить у лють і просить бога Нептуна, який обіцяв виконати будь-яке бажання царя, знищити сина. Іполит запевняє, що не винен і розповідає про свою любов до Арисія, але Тесей не вірить йому. Він вирішує втекти з Трезен разом з Арисією, але по дорозі гине з вини морського чудовиська. У фіналі Федра з'являється перед чоловіком і зізнається у всьому, попередньо прийнявши смертельну отруту. Тесей втратив і сина, і дружину.

Переклад українською мовою[ред. | ред. код]

Українською мовою п'єсу «Федра» переклав Максим Рильський. Переклад вперше надруковано у виданні:

  • Французькі класики XVIII століття. Буало, Корнель, Мольєр, Расін. Х — К., 1931.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. РАСИН, ЖАН. krugosvet.ru. Процитовано 2009-01-18. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рильський М. Зібрання творів у двадцяти томах. Том 9. – Київ. – 1984. – Расін. Федра. Трагедія на 5 актів 144-198 с.