Фелікс Брессар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фелікс Брессар
Shopcorner trailer 2.jpg
Народився 2 березня 1892(1892-03-02)[1]
Ейдткунен, Східна Пруссія, Німецька імперія
Помер 17 березня 1949(1949-03-17)[1][2] (57 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[1]
·лейкоз
Поховання Hollywood Forever (цвинтар)
Громадянство
(підданство)
Flag of the German Empire.svg Північнонімецький союз
Flag of the German Empire.svg Німецька імперія
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Веймарська республіка
Flag of the United States (1912-1959).svg США
Діяльність актор театру, кіноактор
Науковий ступінь доктор медицини[1]
IMDb nm0107795

Фелікс Брессар (Ейдткунен, Німецька імперія, 2 березня 1892 — Лос-Анджелес,17 березня 1949) німецько-американський актор театру і кіно.

Життя і кар'єра[ред. | ред. код]

Фелікс Брессар народився в Східній Пруссії (зараз Калінінградська область, Російська Федерація) і був досвідченим театральним актором, коли дебютував в кіно в 1927 році. Починав як актор другого плану, наприклад, як судовий пристав в фільмі «Троє з бензоколонки» (1930), але незабаром утвердився в головних ролях другорядних фільмів. Після того, як нацисти захопили владу в 1933 році, єврей Брессар покинув Німеччину і продовжив свою кар'єру в німецькомовних фільмах в Австрії, де життя єврейських артистів було ще відносно безпечним. Після близько 30 фільмів за вісім років, він іммігрував до Сполучених Штатів.

Одним з колишній європейських колег Брессара був Джо Пастернак, який став голлівудський продюсер. Першим американським фільмом Брессара був «Три розумні дівчини ростуть» (1939). Німецька громада в Голлівуді допомогла закріпитись Брессару в Америці. Так режисерами його ранніх американських фільмів були Ернст Любіч, Генрі Костер, і Вільгельм Тіль.

Великий успіх Брессара в США, пов'язаний з участю в картині Любича Ніночка (1939). Метро-Голдвін-Майєр  підписала з Брессаром контракт щодо роботи на студію. Більшість його МГМ робіт були ролі у великих фільмах, як Едісон, людина (1940).

Він грав доброзичливих персонажів, наприклад, у Любіча в Бути чи не бути (1942). Подібний ефект справляє й його роботи в фільмі Магазин за рогом (1940), де він виконав роль Піровіча.

Брессар незабаром став популярним актором, завдяки участі в таких фільмах, як Квіти в пилу (1941), Сьомий хрест (1944), і Без любові (1945). 

Після майже 40 голлівудських картин, Фелікс Брессар раптово помер від лейкемії у віці 57 років. Його останнім фільмом мала стати Моя подруга Ірма (1949), екранізація популярного радіо-шоу. Брессар помер в процесі виробництва, змушуючи студію перезняти сцени за його участі.

Примітки[ред. | ред. код]