Фемтосота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Спрощена версія Node B і Home Node B (3G femtocell) в архітектурі 3G

Фемтосо́та, фемтото́чка ( англ. Femtocell) — малопотужна і мініатюрна станція стільникового зв'язку, призначена для обслуговування невеликої території (одного офісу або квартири). З'єднується з мережею стільникового оператора через канал зв'язку, підведений до користувача (публічний Інтернет), обслуговує зазвичай залежно від типу: домашня - 4 і офісні - 16 (32) користувача стільникових телефонів.
Фемтосоти, пікосоти, метросоти, і мікросоти відносяться до категорії так званих «малих сот» (англ. small cells) - малопотужних бездротових точок доступу, що працюють в дозволеному частотному спектрі і керовані оператором.

Переваги[ред.ред. код]

Завдяки фемтосотам, покриття стільникової мережі різко поліпшується саме в тих точках, де це необхідно. Надає всі ті ж функції, що й «велика» стільникова сота, але в одному зручному для встановлення контейнері. Хоча основна увага приділяється розвитку UMTS-фемтосотам, вони можуть створюватися і для інших стандартів.

Для стільникового оператора дає можливість поліпшити покриття і ємність мережі, особливо всередині будівель. З'являється можливість надавати додаткові послуги за зниженими цінами і економити на обладнанні.

Схожі принципи використовувалися в технології Fixed Mobile Convergence, однак для неї вимагалися двостандартні телефони, здатні перемикатися між стільниковим зв'язком і Wi-Fi-підключенням.

Порівняння з пікосотами[ред.ред. код]

Пікосоти - аналогічна концепція; відрізняється тим, що пікосоти - не самостійна базова станція, а лише виносний елемент для прийому і передачі сигналу, що вимагає підключення до стандартного контролера «великої» базової станції. Таке підключення може бути організовано по дешевих інтернет-мережах. Проблеми цього варіанту полягають у меншій захищеності переданого сигналу, надійності каналу і в тому, що контролери базових станцій не розраховані на велику кількість ведених передавачів. Питання захищеності вирішується шляхом використання VPN.

Впровадження[ред.ред. код]

Одну з перших і великих інсталяцій фемтосот створила компанія Sprint (США) у містах Денвер і Індіанаполіс. Робота ведеться з кінця 2007 р., використовуються фемтосоти виробництва Samsung Electronics, названі Sprint Airave. Підтримуються будь-які телефони, придбані у Sprint.

На жовтень 2009 вже є комерційні запуски в США у AT & T на базі обладнання IPACCESS (за участю CISCO), в англійському Vodafone на базі обладнання Alcatel Lucent, в Японії Softbank на базі обладнання NEC. в Таїланді SturHub на базі обладнання HUAWEI. Комерційні запуски в Європі на 2010 рік відбулися у кількох стільникових операторів. Найвідоміші - SFR (Франція) на обладнанні NEC, Optimus (Португалія) на обладнанні HUAWEI, пілотні у Telefonica, Mobicom Austria, Telecom Italia, T-mobile Німеччина та інші.

Компанія J'son & Partners Consulting представила аналітичний звіт «Фемтомережі в Росії і в світі».

До кінця 2011 р. в світі налічувалося понад 3 млн активних фемтосот різних типів (приватний і корпоративний сегмент, міські та сільські мережі), тобто більше ніж базових станцій 3G. За підсумками 2012 р. очікується збільшення поставок до 6 млн одиниць. Продажі 3G-фемтостільників будуть домінувати.

Основні вендори: ip.access, Ubiquisys, Airvana, Alcatel-Lucent, Cisco, Huawei, NEC, Nokia-Siemens Networks (NSN), Samsung, ZTE і ін Основні інсталятори: Sprint (1 млн.), Softbank, SFR і Vodafone - по 100 тис), AT&T (більше ніж 500 тис.).

Потужним драйверів для просування технології фемтосот (малих сот) стане LTE. SK Telecom (Південна Корея) вже реалізувала комерційний проект з розгортання фемтостільників в мережі LTE. Virgin UK і Telefonica анонсували випробування «малих сот» для LTE.

Див. також[ред.ред. код]