Фенологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Феноло́гія (від грец. φαίνω — показую, виявляюсь і λόγος — вчення) — наука про сезонні явища в природі [1].

Фенологія вивчає періодичні явища в живій і неживій природі, що пов'язані зі змінами пір року, а також сезонні фази розвитку рослин та сезонні особливості розвитку й активності тварин.

Термін ввів до наукового обігу 1840 року бельгійський ботанік Ш. Морран.

Напрямки фенології[ред. | ред. код]

У фенології можна виділити п'ять основних напрямків:

географічна фенологія (укладання календарів природи, розробка періодизації року, виявлення загальногеографічних закономірностей країни);

біологічна фенологія (вивчення особливостей і закономірностей фенологічного розвитку рослин, тварин і грибів та утворених ними біоценозів);

екологічна фенологія (оцінка рівнів залежності темпів сезонного розвитку рослин і тварин від сезонних змін навколишнього середовища; оцінка ритмо-адаптивних зв'язків у різних групах біологічних організмів;

біокліматологія, або фенологічна кліматологія (оцінка через систему фенологічних індикаторів короткоперіодних коливань клімату, фенолого-кліматичне районування, розробка фенологічних методів прогнозу погоди);

прикладна фенологія (розробка практичних рекомендацій з фенологічної оптимізації галузей господарств із сезонно-циклічним виробництвом (сільське, лісове і лісопаркове господарства, риболовний і мисливський промисли, плодівництво, садово-паркове господарство й озеленення, туризм і санаторно-курортне та медичне обслуговування населення тощо).[2] [3]

За іншою класифікацією фенологія поділяється на загальну, часткову, теоретичну і прикладну.

Історія становлення та розвитку[ред. | ред. код]

Методи і завдання[ред. | ред. код]

Організація фенологічних спостережень[ред. | ред. код]

Значення для економіки і науки[ред. | ред. код]

Фенологічні закономірності допомагають укладати регіональні календарі сезонних робіт в різних галузях господарства (сільське, лісове, мисливське господарства тощо). Такі календарі використовуються також при організації природоохоронних заходів, боротьбі з шкідниками і хворобами корисних рослин, паразитами і трансмісивними захворюваннями людини, домашньої худоби, у бджільництві і шовківництві. Авіації потрібні відомості про терміни масової міграції перелітних птахів, а дистанційне (з гвинтокрилів, літаків, безпілотних літальних апаратів, космічних супутників і орбітальних ракет) вивчення поверхні Землі потребує даних про оптимальні сезони для проведення такого вивчення. Результати фенологічних спостережень використовуються при плануванні розміщення санаторіїв, будинків відпочинку, туристичних баз, маршрутів і походів. Фенологічні карти, особливо великомасштабні, необхідні для планування сезонних виробництв. Фенологічні спостереження допомагають виявити місцеві природні сигнали, або індикатори, завдяки яким визначають сезонний стан природи, а також прогнозують характер поточного вегетаційного періоду. Вони особливо важливі при інтродукції нових видів рослин і тварин, а також при освоєнні нових територій.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія / АН УРСР ; голов. ред. М. П. Бажан. Видання друге.— Т. 11. Книга перша. К: Стодола-Фітогеографія. - К. : Голов. ред. УРЕ, 1984. - С. 555.
  2. Общая фенология / Г. Э. Шульц. – Л., 1981. – 188 с.
  3. Биологические основы дендрофенологии / Н. Е. Булыгин. – Л., 1982. – 80 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • В. В. Добровольський. Фенологія // Українська радянська енциклопедія / АН УРСР ; голов. ред. М. П. Бажан. Видання друге.— Т. 11. Книга перша. К: Стодола-Фітогеографія. - К. : Голов. ред. УРЕ, 1984. - С. 555.
  • Грущинська І. Як спостерігати за природою. Читанка з природознавства. - Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009.
  • Методика організації фенологічних спостережень з біології рослин / А. С. Дерев’янко, Л. П. Міронець // Природничі науки = Prirodničì nauki : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: В. І. Шейко, А. П. Вакал, Ю. І. Литвиненко та ін.]. – Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018. – Вип. 15. – С. 70–75.
  • Польова практика з фізіології та екології рослин : (Екскурсії, фенологічні спостереження, польові та демонстраційні досліди) : навч. посіб. для студ. природн. спец. пед. вищ. навч. закл. / О.В. Лукаш. - К. : Фітосоціоцентр, 2001. - 127 с. - Бібліогр.: с. 89. - ISBN 966-7938-13-1
  • Програма літопису природи для заповідників та національних природних парків: Метод. посібник / Т. Л. Андрієнко - К: Академперіодика, 2002. - 65 с.
  • Пшеничний Н. І. Методика фенологічних спостережень у школі. К. : Рад. шк., 1972. 144 с.
  • Сезонні біоритми та зимостійкість деревних рослин / О.М. Колісніченко. - К.: Фітосоціоцентр, 2004. - 176 с.
  • Сезонні спостереження в природі : навч. посіб. / З. Є. Запорожан ; М-во освіти і науки України, Кам'янець-Поділ. держ. ун-т . - Камянець-Подільськ : Інформ.-вид. відділ Камянець-Подільського ун-ту, 2004. - 264 с. - Бібліогр.: с.262-263. - ISBN 966-643-034-7
  • Татаринов К. А. Прекрасне поруч: Спостереження фенолога / Львів. обл. рада Т-ва охорони природи. - Львів : Каменяр, 1973. - 131 с.
  • Фенологічні спостереження за деревними рослинами / Шовган А.Д. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. — 23 с. (ZIP-файл на twirpx.com)
  • Фенологічні спостереження на об’єктах природно-заповідного фонду як складова моніторингу кліматичних змін / Я.Я Білик., Ю.Г.Гринюк // Природно-заповідний фонд України – минуле, сьогодення, майбутнє: мат. міжнар. наук.-практ. конф., 26-28 травня 2010 р. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. - С. 237-241.
  • Феноспостереження як складова частина моніторингу кліматичних змін / І. Ю. Фекета // Науковий вісник Ужгородського університету : Серія: Географія. Землеустрій. Природокористування. – Ужгород : Говерла, 2013. – Вип. 2. – С. 26–31.
  • Шульц Г. Фенология // ВРЕ

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]