Фернет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В Аргентині продається кілька марок фернету. Зліва на право: Чинзано, Люксардо, Рамазотті, 1882, Бранка та Мартіні.

Фернет ( італійська вимова: [ferˈnɛt] ) — італійський тип амаро(травяний лікер), біттер, міцний і ароматний спиртний напій. Фернет виготовляється з низки трав та спецій, які різняться відповідно до бренду, але зазвичай містять смирну, ревінь, ромашку, кардамон, алое, а особливо шафран,[1] на основі дистильованого виноградного спирту.

Рецепт Фернета зберігається в серйозній таємниці, тому про чіткий склад і пропорції говорити досить складно. Процес виробництва лікеру триває досить тривалий час – протягом двох місяців добре змішані трави наполягають у спирті, після чого Фернет наполягає в дубових бочках ще як мінімум вісім місяців. Тільки після цього його розливають по пляшках і доставляють замовникам по всьому світу. У середньому щомісяця виробляється від 10 до 14 тонн цього чудового чеського лікеру.[2]

Фернет зазвичай подають як дигестив після страви, але можуть подавати разом з кавою та експресо чи додавати у них. Як правило містить 45% об. Його можуть подавати при кімнатній температурі чи з льодом.

Італійський лікер став культом у міжнародній спільноті барменів і надзвичайно популярним у Аргентині.[3] Південноамериканські країни споживають більше ніж 75% всього виробництва фернета[4], і завдяки популярності продукту, також має лікеро-горілчаний завод Fratelli Branca за межами Італії.[3] Оскільки, фернет традиційно змішують із кока-колою, це вплинуло на те, що Аргентина стала одним із найбільших споживачів кока-коли у світі.[4] Фернет і кока-кола (ісп. fernet con coca ) настільки поширені в Аргентині, що їх називають «неофіційним напоєм країни».[3] Це поєднання називається fernandito або viajero (мандрівник).

Популярність[ред. | ред. код]

В Аргентині[ред. | ред. код]

Fernet con coca (англ. Fernet and Coke), культурний символ Аргентини.

Фернет був завезений в Аргентину італійцями під час Великої хвилі європейської імміграції в країну кінця XIX початку ХХ століття.[5] Це зазвичай асоціюють з провінцією Кордова, яку називають «світовою столицею фернетів»; там щорічно споживається майже три мільйони літрів, що становить трохи менше 30 відсотків національного споживання.[6] Національне виробництво становить близько 25 мільйонів літрів, з яких 35% продається в Буенос-Айрес та провінціях.[7][8] Фернет-Бранка, безперчно, є найпопулярнішим брендом у країні, лідером на ринку та набув «міфічного» статусу серед аргентинців.[9] Та інші популярні бренди включаючи 1882, Капрі, Рамазотті і Віттоне.[6]

Фернет зазвичай змішують із кока-колою, змішаний напій, відомий як фернет з кока-колою (іспанською «fernet and Coke») або фернандо.[9][10] Незважаючи на те, що напій у вільному продажі, він став більш популярним у середині 1980-х років, завдяки рекламі Fratelli Branca на телевізійних станціях загальнонаціонального масштабу[11], і відтоді його популярність постійно зростає.[12] Споживання фернету значно зросло в першому десятилітті ХХІ століття.[5] На початку 2010-х років популярність відносно недорогого фернету була дуже високою, і тому багато барів у Буенос-Айресі прибрали його зі свого меню, щоб стимулювати продажі більш дорогих напоїв.[5]

У США[ред. | ред. код]

Напій був популярний в районі затоки Сан-Франциско ще до сухого закону.[1] У 2008 році на Сан-Франциско припадало 25% споживання США.[13] У барах Сан-Франциско зазвичай подають фернет як шот, а потім імбирний ель.[1]

У Чехії[ред. | ред. код]

Чеський бренд Fernet Stock дуже популярний у Чехії,[14] де його подають як шоти або як складову різних коктейлів.

Коктейлі[ред. | ред. код]

Фернет можна додавати в коктейлі, хоча сильний смак може пригнітити інші інгредієнти. Він може замінити бітер в рецептах; наприклад, коктейль Fanciulli — це Мангеттен із Фернетом замість біттеру Ангостура.[15]

Шеф-кухар Фергюс Хендерсон пропонує рецепт під назвами «Диво» та «Доктор Хендерсон», який схожий до Бранка Мента (фернет з ментолом і перцевою м’ятою), поєднуючи дві частини Фернет з однією частиною крем-дементу поверх льоду. У рецепті цей коктейль описується як ліки від надмірного захоплення чимось.[16]

У масовій культурі[ред. | ред. код]

Фернет є головною темою роману Джеймса Гамільтона-Патерсона 2004 року про емігрантське життя в Тоскані «Готувати з Фернет Бранка».[17]

У пісні «Mike and the Moonpies» 2019 року «You Look Good in Neon» згадується Фернет у приспіві. Шанувальники гурту почали купувати шоти напою на концертах.[18]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Cavalieri, Nate (7 грудня 2005). The Myth of Fernet. SF Weekly. Архів оригіналу за 21 February 2007. Процитовано 27 червня 2020.
  2. ↑ Лікер фернет чехії. Коротка історія напою Фернет. Stopshop. Процитовано 21 листопада 2023.
  3. ↑ а б в Compton, Natalie B. (26 листопада 2018). How Fernet Took Over Argentina. Vice. Vice Media. Процитовано 12 червня 2019.
  4. ↑ а б Lahrichi, Kamilia (14 березня 2017). Argentina loves its Fernet, a bitter Italian liquor. CNN Travel. Процитовано 12 червня 2019.
  5. ↑ а б в Petovel, Pablo (1 січня 2013). Todo lo que hay que saber sobre el fernet (ісп.). Día a Día. Contenidos Mediterráneos. Процитовано 20 березня 2016.
  6. ↑ а б Marchetti, Nicolás (15 жовтня 2015). Eligieron el mejor fernet de Argentina y no es el que estás pensando (ісп.). La Voz del Interior. Clarín Group. Процитовано 20 березня 2016.
  7. ↑ El fenómeno fernet. Clarín (ісп.). Архів оригіналу за 8 березня 2009. Процитовано 11 серпня 2014.
  8. ↑ Los argentinos vuelven al vermouth y al whisky importado. Clarín (ісп.). Архів оригіналу за 14 лютого 2008.
  9. ↑ а б EBranca reconoce que la mezcla de fernet con Coca nació en Córdoba (ісп.). La Voz del Interior. Clarín Group. 3 травня 2013. Процитовано 20 березня 2016.
  10. ↑ Rathbun, A. J. (2009). Dark Spirits: 200 Classy Concoctions Starring Bourbon, Brandy, Scotch, Whiskey, Rum and Morse. Harvard Common Press. с. 207. ISBN 978-1-55832-427-5.
  11. ↑ Promos y Publicidades Canal 9 Argentina (1987/88). Архів оригіналу за 23 червня 2023. Процитовано 23 червня 2023.
  12. ↑ Vecino, Diego. Fernet: una historia de amor argentina. Conexión Brando. La Nación. Процитовано 11 грудня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ Curtis, Wayne (November 2008). The Bitter Beginning: Learning to love a bracing Italian liqueur. The Atlantic.
  14. ↑ O Společnosti - Stock Spirits. www.stock.cz (чес.). Процитовано 29 червня 2020.
  15. ↑ Felten, Eric (3 січня 2009). Making Bitter Fernet-Branca Much Easier to Swallow. Wall Street Journal.
  16. ↑ Henderson, Fergus (April 2004). The Whole Beast: Nose to Tail Eating. Ecco. ISBN 0-06-058536-6.
  17. ↑ Michael Dibdin (19 червня 2004). Strange brew. The Guardian.
  18. ↑ Hudak, Joseph (2 серпня 2019). How Mike and the Moonpies Blew Up Their Red Dirt Image at Abbey Road. Rolling Stone. Процитовано 4 листопада 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фернет&oldid=41862461