Флореана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флореана
ісп. Isla Floreana

Карта
Острів Флореана на мапі Галапагоських островів
Острів Флореана на мапі Галапагоських островів
Острів Флореана на мапі Галапагоських островів
Географія
1°17′51″ пд. ш. 90°26′03″ зх. д. / 1.297500000028° пд. ш. 90.434166666694778769° зх. д. / -1.297500000028; -90.434166666694778769Координати: 1°17′51″ пд. ш. 90°26′03″ зх. д. / 1.297500000028° пд. ш. 90.434166666694778769° зх. д. / -1.297500000028; -90.434166666694778769
Місцерозташування Південна Америка,
Тихий океан
Акваторія Тихий океан
Група островів Галапагоські острови
Площа 173 км² 
Довжина 18 км
Ширина 16 км
Найвища точка Сьєрро-Пажас (640 м) м
Країна
Еквадор Еквадор
Регіон провінція Галапагос
кантон Сан-Крістобаль
Населення 100 осіб
0,6 осіб/км²
столиця Puerto Velasco Ibarra (100 осіб)
Флореана. Карта розташування: Тихий океан
Флореана
Флореана
Флореана (Тихий океан)
Флореана. Карта розташування: Галапагоські острови
Флореана
Флореана
Флореана (Галапагоські острови)
Мапа

CMNS: Флореана у Вікісховищі

Флореа́на (ісп. Floreana) або Са́нта-Марі́я (ісп. Santa Maria) — острів у складі Галапагоського архіпелагу.

Назва[ред. | ред. код]

Острів названий на честь Хуана Хосе Флореса, першого президента Еквадору, під час правління якого Еквадор отримав контроль над островами. Друга назва острова походить від назви корабля Санта-Марія, одної з каравел в експедиції Колумба. Старіша назва острова — Чарльз (англ. Charles), або о́стрів Ка́рла.

Географія[ред. | ред. код]

Мапа острова

Площа острова 173 км², максимальна висота — вулкан Сьєрро-Пажас, висотою 640 м. Цей острів був населений першим та має надзвичайно цікаву історію людської діяльності на архіпелазі, яку коротко описав Герман Мелвілл у своєму оповіданні «Енкантадас, або Зачаровані острови» (нарис «Острів Карла і собачий король»)[1].

На острові гніздяться фламінго, зелені морські черепахи і деякі буревісники. Біля острова, на вершині підводного вулкану Корона Диявола, знаходяться коралові зарості. Біля мису Пунта-Корморант знаходиться великий пляж, де часто відпочивають морські леви та інші морські мешканці.

В Поштовій затоці з 18 століття китобої тримали бочку, що служила поштовим відділенням — кораблі, що проходили поруч, забирали пошту та доставляли її на материк. Ця бочка діє і зараз як альтернативна поштова скринька, куди кладуть листи, що доставляються відвідувачами уручну.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Герман Мелвилл Рай для холостяков и Ад для Девиц. — С.-П.: Азбука-классика, 2007. — С. 194—265.(рос.)