Фогліт
| Фогліт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1]  |
| Абревіатура | Vgl[2] |
| Хімічна формула | Ca₂Cu(UO₂)(CO₃)₄·6H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 5.EE.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Йозеф Флоріан Фогльd[3] |
| Типова місцевість | Elias mined[4] |
 Фогліт у Вікісховищі | |
Фогліт (рос. фоглит; англ. voglite; нім. Voglit m) — мінерал, водний уранілкарбонат кальцію і міді. Названий за прізвищем першовідкривача, німецького мінералога Й. Ф. Фогля (J.F.Vogl), W. K. Haidinger, 1853. Синоніми: вогліт (рідко).
Хімічна формула: Ca2Cu[UO2(CO3)4]•6H2O.
Сингонія триклінна. Утворює дрібні лусочки ромбоподібної форми з гострим кутом 75-800. Брунькоподібні, радіальнопроменисті аґреґати. Полісинтетичні двійники. М'який. Колір смарагдово-зелений. Перламутровий полиск. Продукт вивітрювання уранініту. Супутні мінерали: настуран, ураноталіт, уранініт, халькопірит, флюорит, доломіт.
Рідкісний. Знайдений біля м. Яхімов (Чехія).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фогліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Фогліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
