Фомори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фомори — міфічні істоти, що представляють в ірландській міфології демонічні, темні сили хаосу, з якими постійно доводилося боротися міфічним жителям Ірландії. Вважають, що слово «фомори» означає «підводні»; в будь-якому випадку фоморів завжди тісно пов'язувалися з морем: їхні королі завжди жили десь за морем. Недоступна скляна вежа Конанда, одного з царів фоморів, знаходиться «на острові посеред океану» (див. Немед). Але взагалі, фомори були мешканцями потойбічного світу Ірландії, що є як би зворотним боком ірландської землі.

Мабуть, найвідоміший з фоморів — Балора, лютий погляд одного з очей якого був здатний так ослабити ціле військо, що воно не могло б протистояти жалюгідній жменьці бійців (за іншою версією, його погляд був просто смертельний). Балора був переможений нащадком Дану по імені Луг, який був також і онуком самого Балора (в деяких джерелах переможцем Балора називають героя Лафа на прізвисько Довгорукий).

Зовнішній вигляд фоморів[ред.ред. код]

Фомори є потворними на вигляд істотами, часто гігантами, жінки яких не поступаються чоловікам ні в потворності, а ні у фізичній силі. Так, наприклад, Лот, мати короля фоморів, мала губи, що звішуватися на груди, а сила її перевершувала силу цілого воїнства.

У фоморів було по одному оку, одній руці і одній нозі, так як в звичайний час (крім Самхейна, коли відкривалися ворота між світами) одна половина їхнього тіла перебувала в нашому світі, інша — в потойбічному, з якого вони черпали свою силу.

При вивченні інших культур, ми можемо зустріти разюче схожих на фоморів істот, такими, наприклад, є Йотуні скандинавських міфів, потворні, однорукі, одноокі демони африканських племен, деякі титани грецької міфології тощо

Але вся потворність проходить, коли фомори повертаються в свій потойбічний світ, аналогом якого є, наприклад, Підземний Світ інших міфологій. Таким чином, потворність фоморів можна пояснити їх нездатністю повністю втілитися в цьому світі: якась частина цих істот завжди залишається в Сіді.

Про світ фоморів[ред.ред. код]

Вивчаючи оповіді про фоморів, можна виявити, що в описах цих істот переважають описи жінок, і сам потойбічний світ пов'язується, переважно, з жінками.

Пізніше місце фоморів в Ірландській міфології займуть Племена богині Дану — боги, які, програвши в битві Синам Міля, людям, підуть у потойбічний світ, який відтепер буде зв'язуватися вже не з фоморами, а з богами і Фейрі, проте навіть перетворившись фомор, як і раніше, зберігає свої «жіночі» риси.

Пізні уявлення про фоморів[ред.ред. код]

Подібно до того, як образ Йотуні в скандинавських переказах виродився до образу Йутулів та тролів, так і образ фоморів виродився в христианізованій Ірландії в образ демонічної «нечисті». Крім того, ім'я фоморів було дано в реальній історії Ірландії всім скандинавам.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Широкова Н. С. Мифы кельтских народов — М.: Астрель: АСТ: Транзиткнига, 2005. — 431 (1) с.: ил. — (Мифы народов мира). ISBN 5-17-019444-7 (ООО «Издательство АСТ»), ISBN 5-271-08709-3 (ООО «Издательство Астрель»), ISBN 5-9578-0397-9 (ООО «Транзиткнига»).
  • Роллестон Томас Мифы, легенды и предания кельтов. / Пер. с англ. Е. В. Глушко. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2004. — 349 с. ISBN 5-9524-1063-4
  • «fomóir», electronic Dictionary of the Irish Language. Retrieved: 1-11-2009.
  • Meyer, Kuno. Über die älteste irische Dichtung II. Rhythmische alliterierende reimlose Strophen. Abhandlungen der Königlich Preussischen Akademie der Wissenschaften. Berlin, 1914.
  • Rhys, John. Lectures on the origin and growth of religion as illustrated by Celtic heathendom. London and Edinburgh, 1888. p. 490.
  • Sjoestedt, Marie-Louise. Gods and Heroes of the Celts. London, 1949. Translation by Miles Dillon of Sjoestedt's Dieux et héros des Celtes. Paris, 1940.
  • Stokes, Whitley. «The Second Battle of Moytura.» Revue Celtique 12 (1891): 52-130, 306-08.
  • Stokes, Whitley (ed. and tr.). «The Training of Cúchulainn.» Revue Celtique 29 (1908). pp. 109-47. Edition and translation available from CELT.
  • Thurneysen, Rudolf. Die irische Helden- und Königsage bis zum siebzehnten Jahrhundert. 2 vols. Halle: Max Niemeyer, 1921.

Джерела в інтернеті[ред.ред. код]