Сид (кельтська міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сід, Сид, правильно: Ши, Ші (ірл. Sídhe, світ), Тир Тоїнгіре, Емайн Аблах — у шотландській та надто ірландській міфології потойбічний світ, населений племенами таутів, які в народній традиції за місцем свого мешкання також називалися сидами (sidhe). Сид  — також назва пагорбів, оскільки кельти вважали їх місцем, де світ си́дів. У християнську епоху до сидів стали також відносити ірландських язичницьких богів. Си́ди вирізнялися надзвичайною красою.

Ньюґрейндж — пагорб-курган в Ірландії, Бру-на-Бойн

Розташування Сида[ред.ред. код]

Строго кажучи, потойбічний світ існував в міфічній Ірландії завжди. Починаючи з часів Партолона, його населяли фомори. Проте після поразки племен богині Дану у війні з предками людей, Синами Міля, що населяють країну і нині, народ туатів пішов у Ши, і відтоді потойбічний світ у свідомості ірландців відповідає саме світові туатів.

Неможливо однозначно відповісти на питання, де саме розташовувався Інший Світ. З одного боку, потойбічний світ бачили у заморських землях, де жив його владика Мананнан. З іншого боку, правитель Тир Тоїнгіре роздавав знатним Туата у володіння сиди, тобто пагорби, в яких також містився світ міфічного племені.

Таким же неоднозначним був цей світ і в епоху фоморів. Їхні королі мешкали за морем, але одночасно фомори жили в самій Ірландії, на «зворотному» боці країни.

Таку невизначеність і однозначність дещо роз’яснює сучасне уявлення про Ши, потойбічний світ, як людське несвідоме, запозичене з психоаналізу. З огляду на таку інтерпретацію море і пагорби слід трактувати як символи несвідомого, як ворота до потойбічного світу. Сам же Інший Світ всюди — це «тінь» Ірландії.

Зазвичай Сид і реальний світ відокремлені одне від одного нездоланою для людини перешкодою. Але самі туати вільні залишати Інший Світ і забирати із собою людей, крім того, два світи максимально зближаються в ніч на 1 листопада, під час кельтського свята Самайну. Туман також є «пороговим» станом; у густому тумані два світи зближаються і переплітаються один з одним, тому в казкових історіях іноді чарівні істоти з'являються з туману або таємничої імли.

Країна Юності[ред.ред. код]

У сазі «Плавання Брана, сина Фебала» Сід описується як дивовижний, невимовно прекрасний світ, в якому немає старості і захворювань, немає печалі й скорботи. Земля там родюча як ніде, там дивовижні квіти та дерева, там дивовижний чарівний світ приємної сонливості і насолоди, що ніби розлиті в повітрі.

Час тече там зовсім не так, як у цьому світі, якщо воно взагалі тече там. Так, в історії про Брані, коли йому та його супутникам захотілося знову побачити рідну Ірландію, туати попередили людей, щоб ті не ступали на рідну землю. Коли мореплавці підпливли до берегів Ірландії, вони запитали присутніх цікавих людей, чи пам'ятають вони сина Фебала. Але ірландці відповіли, що не пам'ятають. Коли ж один із супутників Брана вистрибнув на берег, він тут же розсипався в прах, тому що хід часу знову став владний над ним, а за мірками звичайного світу ця людина вже давно повинна була вмерти. Ми може зустріти згадку про сповільнення часу і в чарівних історіях інших народів.

Викрадачки з Іншого Світу[ред.ред. код]

Одна з найбільш таємних тем ірландської міфології — любов жінок Тир Тоїнгіре до смертних чоловіків, яких чарівниці ведуть за собою в Ши. Протистояти чарам цих дів не можуть навіть друїди; так, король, батько Кондла, просив друїда захистити сина від чар жіночого образу, який кличе на Рівнину Блаженства. Але друїд нічого не зміг зробити, і молодий спадкоємець назавжди покинув цей світ.

Брана в Інший Світ також покликала жінка. І якщо ми уважніше вивчимо історії про Сіда, то виявимо, що він «жіночий», тобто набагато частіше пов'язаний з жіночими образами.

«Битва» з Чарівної країною[ред.ред. код]

Мабуть, першу «битву» з чарівною країною вів король Еохайд, тому що в Сід відвели його дружину, Етайн. Король об'їхав усю Ірландію, але не зміг знайти кохану. Тоді король звернувся за допомогою до друїда, і той показав йому на пагорби Брі Лейт. Дев'ять років Еохайд зі своїм військом намагався розкопати пагорби сидів. Нарешті, коли чарівний народ був відтиснутий до останнього пагорба, Мідір, що забрав із собою Етайн, пообіцяв віддати королю дружину, якщо той упізнає її. Етайн вивели з іншими дівчатами до Еохайда, але чаклунством туатів усі дівчата були немов «на одне обличчя», так що чоловік не зміг упізнати свою дружину. Еохайд гадав, що впізнає Етайн за тим, як вона подаватиме напої, але сплутав її зі своєю дочкою, яка народилась і виросла в Ши.

Фейрі та Ши[ред.ред. код]

Із Ши пов'язані деякі фейрі — Ді́ні Ши, Бан Ши (банши), Кат Ши, Ланон Ши та багато інших. Щодо фейрі — нижчих божеств ірландської міфології, то в легендах про них нерідко згадується, що вони живуть у Чарівній країні під землею, яку інколи порівнюють із міфічними островами — Островом Блаженних або Хай-Бресейл (чи Гі-Бразіл); Ініс Авалон чи просто Авалон.

Джерела[ред.ред. код]

  • Чарівна країна
  • Широкова Н. С. Мифы кельтских народов — М.: Астрель: АСТ: Транзиткнига, 2005. — 431 (1) с.: ил. — (Мифы народов мира). ISBN 5-17-019444-7 (ООО «Издательство АСТ»), ISBN 5-271-08709-3 (ООО «Издательство Астрель»), ISBN 5-9578-0397-9 (ООО «Транзиткнига»).
  • Роллестон Томас Мифы, легенды и предания кельтов. / Пер. с англ. Е. В. Глушко. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2004. — 349 с. ISBN 5-9524-1063-4