Гіганти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гігант бореться із Артемісом, рельєф, Ватикан

Гіга́нти (грец. Γίγαντες — велетні) — дикий, близький до богів рід велетнів (синів Геї та Урана) у давньогрецькій міфології, яких боги-олімпійці винищили.

Гіганти у міфах[ред.ред. код]

Гесіод зображує гігантів напівбогами в шоломах та зі списами, народженими Геєю від крові Урана, що капала, коли його кастрував Кронос. Їх було 150, гіганти мали величезний зріст і змій замість ніг. Гігін та Аполладор повідомляють, що проти Олімпу боролися 24 гіганти: Алкіной (якого вбив Геракл), Ефіальт, Евріт, Фон та ін. Гіганти вступили в боротьбу з Зевсом та іншими олімпійцями, щоб скинути їхню владу. Згідно з Аполлодором, щоб помститися Зевсові за ув'язнення титанів у Тартар, Гея народила гігантів, дала їм цілюще зілля, що оберігало від небесних стріл, і вони розпочали боротьбу за владу над світом.

Гіганти кидали на Олімп уламки скель і підпалені дерева з Кампанії, Аркадії, Фессалії тощо. Жорстока боротьба богів з гігантами (Гігантомахія) тривала довго. Олімпійці перемогли тільки тоді, коли на допомогу їм прийшли кіклопи, гекатонхейри і Геракл.

Деякі гіганти виявилися похованими під вулканічними островами (наприклад, Енкелад під Сицилією, Полібот під Косом).

Трактування образу[ред.ред. код]

Міф про боротьбу гігантів з богами є спробою пояснити вулканічну діяльність Землі та перемогу Олімпійської релігії над культами догрецької доби. В елліністичну епоху перемогу Олімпійських богів над гігантами стали вважати за звитягу світла й добра над темрявою та варварством. Гігантів давно почали змішувати з титанами, а пізніше з іншими страхітливими велетнями (гекатонхейрами, Алоадами, Тифоном).

У мистецтві гігантів зображують у вигляді героїв-велетнів або змієногих істот, що кидають скелі.

У сучасній мові гігант — велетень.

Література[ред.ред. код]