Фомін Родіон Панасович

Фомін Родіон Панасович
Народився	1902 село Усовка Жиздринського повіту Калузької губернії, тепер Людиновського району Калузької області, Російська Федерація
Помер	1954 місто Жданов, тепер місто Маріуполь Донецької області
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Родіон Панасович Фомін (1905(1905), село Усовка Жиздринського повіту Калузької губернії, тепер Людиновського району Калузької області, Російська Федерація — 1954, місто Жданов, тепер місто Маріуполь Донецької області) — радянський діяч, 1-й секретар Брянського міського комітету ВКП(б), 2-й секретар Орловського обласного комітету ВКП(б). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1946).

Біографія

Народився в бідній селянській родині. У 1912 році закінчив чотири класи сільської школи в селі Усовці.

З квітня 1912 по жовтень 1914 року — наймит у заможного селянина Яспікова в Усовці. З жовтня 1914 по грудень 1916 року — робітник контори дорожнього будівництва в місті Рославлі Смоленської губернії.

У грудні 1916 — березні 1918 року — робітник, з березня 1918 по червень 1929 року — слюсар-майстер машинобудівного заводу в місті Людиново Калузької губернії.

Член ВКП(б) з лютого 1928 року.

З червня 1929 по серпень 1930 року — голова окружного відділу Спілки радторгслужбовців у місті Брянську.

У серпні 1930 — травні 1932 року — голова Суземської районної ради профспілок Західної області.

З травня 1932 по листопад 1934 року — інструктор Брянського міського комітету ВКП(б).

З листопада 1934 по травень 1937 року — секретар партійного комітету Брянської районної електростанції в селищі Білі Береги Західної області. У 1935 році закінчив Брянську радянсько-партійну школу.

У травні 1937 — липні 1938 року — 1-й секретар Брянського міського комітету ВКП(б).

У червні — липні 1938 року — 3-й секретар Організаційного бюро ЦК ВКП(б) по Орловській області.

У липні 1938 — вересні 1939 року — 2-й секретар Орловського обласного комітету ВКП(б).

З вересня 1939 по січень 1941 року — студент Промислової академії імені Сталіна в Москві.

У січні — серпні 1941 року — 1-й секретар Новозибковського районного комітету ВКП(б) Орловської області. У серпні — вересні 1941 року — 1-й секретар Орджонікідзеградського міського комітету ВКП(б) Орловської області.

З вересня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З вересня 1941 по серпень 1942 року — комісар 10-го будівельного управління НКВС СРСР, комісар 24-го управління 4-го військово-польового будівництва на Південно-Західному, Сталінградському, Донському фронтах. У серпні 1942 — липні 1943 року — начальник політичного відділу 24-го управління 4-го військово-польового будівництва на Південному і 4-му Українському фронтах.

З липня 1943 по квітень 1944 року — заступник начальника політичного відділу 55-го стрілецького корпусу на 4-му Українському фронті. У квітні 1944 — серпні 1946 року — начальник політичного відділу 129-го Червонопрапорного стрілецького корпусу на 1-му Білоруському фронті, полковник.

У серпні 1946 року — в резерві ЦК КП(б)У в місті Києві.

У вересні 1946 — січні 1948 року — 1- й секретар Молотовского районного комітету КП(б)У міста Маріуполя Сталінської області.

У січні 1948 — після 1950 року — секретар Маріупольського (Ждановського) міського комітету КП(б)У з кадрів Сталінської області.

Партійні документи погашені Сталінським обласним комітетом КПУ в лютому 1954 року як на померлого.

Звання

• полковник

Нагороди

• орден Вітчизняної війни ІІ ст.
• орден Червоного Прапора
• орден Червоної Зірки
• медалі

Джерела

• Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2016. (рос.)