Фонетичний алфавіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Приклад повідовмення, записаного з ефіру 24 січня 2013 року фонетичним алфавітом із станції УВБ-76

Фонетичний алфавіт — стандартизований (для певної мови/організації) спосіб прочитання літер алфавіту. Застосовується у радіозв'язку для передачі написання складних слів, скорочень тощо з метою зменшення кількості помилок.

Приклади[ред. | ред. код]

Український та російський алфавіти
  український російський
А Андрі́й Анна
Б Богда́н Борис
В Васи́ль Василий
Г Григо́рій Григорий, Галина
Ґ Ґу́дзик
Д Дмитро́ Дарья
Е Ене́й Елена
Є Євге́н
Ж Жук Женя
З Зено́вій Зинаида, Зина
И І́грек
І Іва́н Иван
Ї Їжа́к
Й Йо́сип Иван краткий
К Кілова́т Константин
Л Левко́ Леонид
М Марі́я Михаил
Н Ната́лка Николай
О О́льга Ольга
П Павло́, Петро Павел
Р Рома́н Роман, Радио
С Степа́н Семён, Сергей
Т Тара́с Татьяна, Тамара
У Украї́на Ульяна
Ф Фе́дір Фёдор
Х Христи́на Харитон
Ц Центр Цапля
Ч Чолові́к Человек
Ш Шу́ра Шура
Щ Щу́ка Щука
Ъ Твёрдый знак
Ы Бры, Еры
Ь Знак(Ікс)[x 1] Мягкий знак
Э Эхо
Ю Ю́рій Юрий
Я Я́ків Яков
  1. Українські радіоаматори запропонували приклад слова, що «починається з подвоєної літери Ь» — Ксьонз (латинська літера ікс є еквівалентом української ь в телеграфному коді)[джерело?].