Франко-російський союз (1891—1893)
Франко-російський союз | |
---|---|
Тип | міжнародний договір (4 січня 1894) |
Підписано | 4 січня 1894 |
Підписанти | Олександр III і Фелікс Фор |
Сторони | Російська імперія і Третя французька республіка |
![]() |


Франко-російський союз — військово-політичний союз Росії та Франції, що став основним вектором зовнішньої політики двох держав у 1891—1917 роках й передував створенню троїстої Антанти. Протистояв Троїстому союзу на чолі з Німеччиною.
Історія створення[ред. | ред. код]
Після розгрому у Франко-прусській війні Франція була змушена готуватись до реваншу у дипломатичній ізоляції. Відправивши у відставку Бісмарка, молодий німецький імператор Вільгельм II відмовився від Союзу трьох імператорів, який упродовж тривалого часу затверджував дружні стосунки Німеччини та Росії. Він волів бачити головним союзником Австро-Угорщину — найнебезпечнішого суперника Росії на Балканах.
Щоб уникнути дипломатичної ізоляції, російський міністр закордонних справ Микола Гірс почав перемовини з урядом Саді Карно. Союз авторитарної імперії й демократичної республіки, що вразив усю Європу, було оформлено угодою 1891 року та секретною військовою конвенцією 18 серпня 1892 року. Сторони зобов'язувались надавати взаємну допомогу у разі нападу Німеччини чи Австро-Угорщини на Росію або Італії й Німеччини на Францію. У подальшому союз було підтверджено російсько-французькою військово-морською конвенцією 1912.
11 (23) липня[1] 1891 року до Кронштадта з візитом прибула французька військова ескадра. Імператор Олександр III особисто вітав французьких моряків; вислухав виконання французького революційного гімну «Марсельєзи» у Петергофі під час обіду[2], що вразило пітерську публіку.
21 серпня 1891 року Росія та Франція підписали угоду про консультації всіх питань та політичної домовленості двох сторін.
У 1890-х роках почало бурхливо розвиватись і культурне співробітництво Росії та Франції. Найелегантніший міст Парижа було названо на честь Олександра III, натомість у Петербурзі президент Фелікс Фор відкрив зведений за проектом Ейфеля Троїцький міст через Неву.
Не менш важливим, ніж військовий та культурний, був і економічний вимір Франко-російського союзу. Велике значення для розвитку російської економіки мали позики, які розміщувались у Франції, як державні, так і муніципальні, банківські та промислові. Окрім позик значну роль також відігравала участь французького капіталу у російських акціонерних підприємствах. На початку XX століття близько чверті усіх французьких інвестицій за межами Франції припадало на Росію.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Імператор Олександр III започаткувава франко-російський союз
-
Пам'ятний прапор
-
Маріанна обіймається з російським ведмедем. Карикатура, 1893
-
Обкладинка Petit Journal з нагоди франко-російського свята, 1893
-
Микола II та французкий військовий міністр
-
Пам'ятна тарілка
-
Микола II та генерал Жозеф Брюжер на маневрах, 1901
-
Обкладинка L'Illustration: подорож президента Фелікса Фора в Росію, 28 серпня 1897
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Б. М. Гончар. Російсько-французька воєнна конвенція 1892 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання[ред. | ред. код]
- Документи з укладення франко-російського союзу (1891—1893 рр.)
- Текст військової конвенції 1892 року (англ.)
- В. І. Бовикін. Французький капітал в акціонерних підприємствах Росії напередодні Жовтня[недоступне посилання з травня 2019]
|