Френсіс Гренфелл, барон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лорд Гренфелл
англ. Francis Grenfell
Francis Wallace Grenfell.jpg
Ім'я при народженні англ. Francis Wallace Grenfell
Народження 29 квітня 1841(1841-04-29)[1][2]
Свонсі, City and County of Swansea[d], Уельс, Сполучене Королівство
Смерть 27 січня 1925(1925-01-27)[1][2] (83 роки)
Windlesham[d], Surrey Heath[d], Суррей, Англія, Велика Британія
Поховання Beaconsfield, Buckinghamshire.
Країна Уельс
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Приналежність Велика Британія United Kingdom
Рід військ Flag of the British Army.svg British Army
Роки служби 1859–1908
Звання Field Marshal
Командування Egyptian Army
4th Army Corps
Commander-in-Chief, Ireland
Війни / битви 9th Xhosa War
Anglo-Zulu War
Anglo-Egyptian War
Mahdist War
По відставці Pilgrims Society
Church Lads' Brigade
Нагороди Knight Grand Cross of the Order of the Bath
Knight Grand Cross of the Order of St Michael and St George
Френсіс Гренфелл, барон у Вікісховищі?
Вінчестерський кафедральний собор, Меморіал фельдмаршала Лорда Гренфелла

Фельдмаршал Френсіс Уоллес Гренфелл, перший Барон Гренфелл (29 квітня 1841(18410429) — 27 січня 1925) — британський армійський офіцер. Починав службу  флігель-ад'ютантом і дослужився до головнокомандувача. У Південній Африці воював у складі 9-ї армії під час Англо-зулуської війни та англо-єгипетської війни. Згодом він був призначений головнокомандувачем Єгипетської армії і командував військами в битві біля Суакіна у грудні 1888 року та в битві Тоскі в серпні 1889 року під час Повстання Махді. Після цього він став губернатором Мальти, а потім Головнокомандувачем Ірландії до виходу на пенсію в 1908 році.

Рання життя і кар'єра[ред. | ред. код]

Народився у родині Пескоу Сен-Леже Гренфелл і Кетрін Енн Гренфелл (уроджена Дю Пре). Ф.Гренфелл навчався у школі Мілтон Аббас в Дорсеті, але вирішив достроково залишити навчання[3].

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

Ф.Гренфелл 5 серпня 1859 року почав службу в 3-му батальйоні 60-го Королівського корпусу[4]. Згодом 21 липня 1863 року він отримав звання капітана[5]. В 1874 році він був призначений Головнокомандувачем Південної Африки.[6] Після  англо-зулуської війни він повернувся в Англію та був призначений підполковником 29 листопада 1879 року. У квітні 1881 року Ф.Гренфелл став бригадним майором піхотної бригади в Південній Африці[7].

Наприкінці 1882 року Ф.Гренфелл був призначений заступником Головнокомандувача Єгипетської армії. У квітні 1885 року він сам очолив командування єгипетських військ, дислокованих в Асуані під час експедиції на Нілі. 7 січня 1886 року він отримав звання генерал-полковника[8]. А 25 листопада 1886 року він став претендентом на вручення лицаря-Командора Ордена Лазні[9]. Також в 1888—1889 рр. він продовжував командувати британськими військовими силами в ряді битв.  

Під час Повстання Махді Ф.Гренфелл дослужився до генерал-майора (3 серпня 1889 року)[10]. 25 травня 1892 року він був призначений кавалером великого Хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія, як раз, залишивши Єгипет.[11]

Повернувшись в Англію Ф.Гренфелл у 1892 році став заступником генерал-ад'ютанта у військовому Міністерстві на посаді генерального інспектора допоміжних сил.[12] В 1897 році він повернувся в Єгипет, щоб командувати британськими силами під Новий Сирдаром і був призначений 1 квітня 1898 року генерал-лейтенантом[13]. З 1 січня 1899 року він був призначений губернатором Мальти[14] з місцевими званням генерала [15], перебуваючи на посаді до початку 1903 року.

26 червня 1902 року коронаційна комісія внесла його ім'я як майбутнього пера[16] і він був проголошений бароном Гренфелл в окрузі Гламорган 15 липня 1902 року.[17] Ф.Гренфелл прийняв присягу на засіданні в палаті лордів вперше 22 липня 1902 року[18].

Після повернення на постійне проживання у Сполученому Королівстві, він продовжував командувати новоствореним 4-м армійським корпусом з квітня 1903 року[19] і, був підвищений до повного генерала на 16 березня 1904 року[20] У равні 1904 року він став головнокомандувачем Ірландії та генеральним офіцером, командувачем 3-м армійським корпусом.[21]

11 квітня 1908 року Ф.Гренфелл був проведений у фельдмаршали та вийшов на пенсію.[22] У травні 1910 року він був присутній на похороні короля Едуарда VII[23], а в червні 1911 року він був присутній на коронації короля Георга V.[24]

Ф.Гренфелл служив полковником у 1-го полку Суррей (Південний Лондон)[25], полковником 2-го полку лейб-гвардії, а потім полковником 1-го полку лейб-гвардії[26]. І, нарешті, був призначений полковник-комендантом Королівського стрілецького корпусу[27] і полковником королівського Мальтського полку міліції.[28].

Ф.Гренфелл був губернатором і комендантом бригади Лаври Церкви з 1908 по 1925 роки.[29] В 1914 році він був відповідальним за виховання (обслуговування) 16-го батальйону Королівського стрілецького корпусу (бригада церковних лав), як батальйону для Церкви, які бажають завербуватися.[30] Він був також засновником і членом комітету для паломників товариства в 1902 році.[31].

Родина[ред. | ред. код]

У 1887 році Ф.Гренфелл одружився на Евелін Вуд, дочці генерал-майора Роберта Блюхера. Дітей у них не було.

Після смерті його першої дружини, він в 1903 році одружився на Маргарет Мадженди (дочці Льюїса Мадженди). Вони мали двох синів і доньку.

Він помер у віці 83 років у Віндслешем в Сурреї 27 січня 1925 року і був похований на цвинтарі біля церкви Св. Марії і Всіх Святих у Біконсфілд в Бакінгемширі[32].

Герб[ред. | ред. код]

Герб Гренфеллів

Руки Гренфелл: червоний колір, на фесса між трьома ріжки або баштова корона з перших.[33]

Звання і нагороди[ред. | ред. код]

27 травня 1886 року Ф.Гренфелл був нагороджений орденом Меджида (другий клас) та Орденом Османі (третій клас)[36].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б The Peerage
  3. Francis Grenfell, 1st Baron Grenfell. Oxford Dictionary of National Biography. Процитовано 17 August 2013. 
  4. London Gazette // 21 July 1863
  5. London Gazette // 27 October 1871
  6. Heathcote, p. 152
  7. London Gazette // 8 March 1881
  8. London Gazette // 30 March 1886
  9. London Gazette // 26 November 1886
  10. London Gazette // 9 August 1889
  11. London Gazette // 25 May 1892
  12. London Gazette // 21 August 1894
  13. London Gazette // 19 April 1898
  14. London Gazette // 18 November 1898
  15. London Gazette // 3 March 1899
  16. Шаблон:Cite newspaper The Times
  17. London Gazette // 18 July 1902
  18. Шаблон:Cite newspaper The Times
  19. You must specify issue=, startpage=, and date= when using {{London Gazette}}. Available parameters: Шаблон:London Gazette/doc/parameterlist

  20. You must specify issue=, startpage=, and date= when using {{London Gazette}}. Available parameters: Шаблон:London Gazette/doc/parameterlist

  21. London Gazette // 13 May 1904
  22. Heathcote, p. 153
  23. London Gazette // 26 July 1910
  24. London Gazette // 26 September 1911
  25. London Gazette // 25 October 1889
  26. London Gazette // 10 May 1907
  27. London Gazette // 15 November 1898
  28. London Gazette // 16 October 1914
  29. Factsheet 2 - Governors & Commandants of the CLB/CLCGB. Church Lads' & Church Girls' Brigade Historical Group. 2012. Процитовано 29 October 2016. 
  30. Factsheet 13 - The 16th Battalion KRRC. Church Lads' & Church Girls' Brigade Historical Group. 2012. Процитовано 29 October 2016. 
  31. The Pilgrims of Great Britain: A Centennial History (2002) — Anne Pimlott Baker, ISBN 1-86197-290-3
  32. Francis Grenfell, 1st Baron Grenfell. Find-a-Grave. Процитовано 17 August 2013. 
  33. Debrett's Peerage, 1968, p.510
  34. Шаблон:Cite newspaper The Times
  35. Шаблон:Cite newspaper The Times
  36. You must specify issue=, startpage=, and date= when using {{London Gazette}}. Available parameters: Шаблон:London Gazette/doc/parameterlist

Джерела[ред. | ред. код]

  • Heathcote, Tony (1999). The British Field Marshals 1736–1997. Barnsley (UK): Pen & Sword. ISBN 0-85052-696-5. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Obituary in The Times, 28 January 1925
  • Grenfell, Lord (1925). Memoirs of Lord Grenfell. Hodder & Stoughton. ASIN B0008564IE.