Фульвета сіроголова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фульвета сіроголова

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Суторові (Paradoxornithidae)
Рід: Фульвета (Fulvetta)
Вид: Фульвета сіроголова
Fulvetta cinereiceps
(Verreaux, 1870)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Alcippe cinereiceps
Посилання
Вікісховище: Fulvetta cinereiceps
Віківиди: Fulvetta cinereiceps
ITIS: 915918
МСОП: 22735182
NCBI: 201300

Фульве́та сіроголова[2] (Fulvetta cinereiceps) — вид горобцеподібних птахів родини суторових (Paradoxornithidae). Ендемік Китаю.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 11-12 см, враховуючи довгий хвіст. Голова і верхня частина тіла сірувато-коричневі, обличчя і лоб темні. Крила рудувато-коричневі, махові пера чорнуваті зі світло-сірими краями. Нижня частина тіла сірувато-біла, горло поцятковане темними смужками. Надхвістя і крайні стернові пера рудувато-коричневі, хвіст чорнувато-коричневий. Дзьоб короткий, чорний, гострий, очі білуваті.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють чотири підвиди:[3]

  • F. c. fessa Bangs & Peters, JL, 1928 — захід Центрального Китаю (південь Шеньсі і Ганьсу);
  • F. c. cinereiceps (Verreaux, J, 1871) — захід Центрального Китаю (від західного Хубею до західного Сичуаню);
  • F. c. fucata (Styan, 1899) — Центральний Китай (від Хубею до південного Хунаню і південного Шеньсі);
  • F. c. guttaticollis (La Touche, 1897) — південно-східний Китай (південий захід Фуцзяню, північ Гуандуну).

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Сіроголові фульвети живуть в чагарниковому і бамбуковому підліску вологих гірських тропічних і субтропічних лісів. Зустрічаються на висоті від 1400 до 3400 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими дрібними безхребетними. Гніздяться з квітня по червень.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Fulvetta cinereiceps.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 березня 2022.