Філоненко-Бородіч Михайло Митрофанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філоненко-Бородіч Михайло Митрофанович
Народився23 травня (4 червня) 1885
Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія[1]
Помер30 травня 1962(1962-05-30)[1] (76 років)
Москва, СРСР[1]
ПохованняВведенське кладовище
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьmechanician
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка
Галузьмеханіка
Закладмеханіко-математичний факультет МДУd
ВчителіБукреєв Борис Якович
Відомі учніНетребко Василь Прокопович
Аспіранти, докторантиІшлінський Олександр Юлійович
Нагороди
Заслужений діяч науки та техніки РРФСР
Заслужений діяч науки та техніки РРФСР
Орден Леніна Орден Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиОрден «Знак Пошани»

Михайло Митрофанович Філоненко-Бородіч [23.5 (4.6). 1885, Глухів, нині Сумської обл., — 30.5.1962, Москва] - учений в галузі механіки, генерал-майор інженерно-технічної служби, Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1940).

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

У 1909 закінчив Київський університет, в 1914 — Московський інститут інженерів шляхів сполучення.

З 1919 професор Московського політехнічного інституту і Московського інституту інженерів же.-д.(железнодорожний) транспорту. З 1930 професор МГУ (Московський державний університет імені М. В. Ломоносова), з 1932 Військово-інженерної академії.

Основні праці по теорії пружності, будівельній механіці і опору матеріалів, а також по прикладних питаннях математичної статистики.

Автор підручників для вузів по опору матеріалів і теорії пружності. Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.

Могила Філоненко-Бородіча. Введенське кладовище

Похован на Введенському кладовищі Москви.

Відзнаки і нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Филоненко-Бородич Михаил Митрофанович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела

[ред. | ред. код]