Хадіджа Ісмаїлова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хадіджа Ісмаїлова
Xədicə İsmayılova
Народилася27 травня 1976(1976-05-27) (48 років)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
ГромадянствоАзербайджан Азербайджан
Діяльністьжурналістка
ГалузьАлієвиd
Alma materБакинський державний університет (1997)
Знання мовазербайджанська
ЗакладРадіо Свобода
ЧленствоПроект з розслідування корупції та організованої злочинності і Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів[1]
Magnum opusSecrecy for Sale: Inside the Global Offshore Money Mazed[1]
Конфесіяатеїзм
НагородиПремія імені Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи»[2] (2012)
Премія «За свободу та майбутнє ЗМІ»[de] (2020)[3]

Зовнішні зображення
Інтерв'ю з Ельмірою Ісмаїловою, матір'ю ув'язненої, біля будівлі суду 1 вересня 2015 року. Азербайджанською мовою.

Хадіджа Ровшан кизи Ісмаїлова (азерб. Xədicə Rövşən qızı İsmayılova; нар. 27 травня 1976(19760527) , Баку) — азербайджанська журналістка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Хадіджа Ісмаїлова народилася 27 травня 1976 року. В 1997 році закінчила Школу сходознавства Бакинського державного університету. З 1997 по 1999 рік була репортером газети «Авразія», а пізніше заступником головного редактора газет «Гунайдін» та «Уч Нокта». У 2000—2003 роках була співробітником газети «Дзеркало». Незабаром керувала відділом політичних новин у цій газеті[4].

З 2003 року до 2004 року була заступником редактора видання Caspian Business News, а потім, до 2006 року — менеджером з грантів у Програмі підтримки ЗМІ організації IREX та консультантом з підтримки проекту експортного та інвестиційного фонду (програма TACIS Євросоюзу). З 2006 по 2007 рік була ведучою азербайджанської служби радіостанції «Голос Америки». З 2008 по 2010 рік керувала бакинським бюро «Радіо Свобода»[4].

У 2019 і 2020 роках Ісмаїлова домоглася визнання порушення владою Азербайджану низки своїх прав у Європейському суді з прав людини.[5][6]

Арешт

[ред. | ред. код]

З 5 грудня 2014 року перебувала під арештом за підозрою у доведенні до самогубства[7]. 1 вересня 2015 року бакинський суд визнав її винною і засудив до 7,5 років ув'язнення[8].

Як зазначає Центр з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), розслідування азербайджанської журналістки Хадіджі Ісмаїлової показало, що сім'я Алієвих через ланцюжок компаній управляє активами на суму 3 мільярди доларів США в найбільших азербайджанських банках, і що це лише частина цієї фінансової імперії[9].

12 і 13 червня Пол Девід Х'юсон — лідер всесвітньо відомого ірландського рок-гурту U2 та відомий під псевдонімом Bono, виступив на захист політичних ув'язнених в Азербайджані. Bono зі сцени назвав імена шести журналістів і правозахисників, які на даний момент перебувають під арештом, серед яких була і Хадіджа Ісмаїлова.

1 вересня 2015 року, бакинський суд з тяжких злочинів засудив Хадіджу до 7,5 років ув'язнення в колонії загального режиму. Хадіджу Ісмаїлову визнали винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні, незаконній підприємницькій діяльності, зловживанні службовим становищем. Звинувачення за статтею «про доведення до самогубства» було знято. Сама журналістка відкидає висунуті проти неї звинувачення і заявляє, що справа проти неї сфабрикована з політичних мотивів — як помста за публікації про корупцію у вищих ешелонах азербайджанської влади, зокрема про фінансові зловживання президента Ільхама Алієва та членів його родини. У день винесення вироку мати ув'язненої Ельміри Ісмаїлової заявила перед будівлею суду, що вона не здивована рішенням суду і що дії азербайджанського уряду по справі її доньки продиктовані страхом розголошення небажаної інформації. Адвокат Ісмаїлової Фаріз Намазли назвав вирок протизаконним і повідомив про намір його оскаржити[10].

25 травня 2016 року Верховний суд Азербайджанської Республіки розглянув касаційну скаргу Ісмайлової. Скарга була задоволена і термін ув'язнення Ісмайлової було змінено на умовне покарання, після чого журналістку випустили на волю[11].

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 2001 році була удостоєна премії Гасана Бек Зардабі «за високу майстерність репортажів на політичні та міжнародні теми»[4].

У лютому 2012 року отримала премію імені Герда Буцеріуса "Вільна преса Східної Європи " (Gerd Bucerius-Förderpreis Freie Presse Osteuropas)[2][12].

24 жовтня 2012 року отримала премію «Доблесть у журналістиці», започатковану Міжнародним жіночим фондом мас-медіа (IWMF)[13][14].

У 2016 році отримала Всесвітню премію ЮНЕСКО за внесок у справу свободи друку імені Гільєрмо Кано.

Премія «За свободу та майбутнє ЗМІ»[de] (2020).

Стипендії

[ред. | ред. код]

30 грудня 2015 року було оголошено про стипендії для журналістів-розслідувачів імені Хадіджі Ісмаїлової[15], заснованої та спільно фінансованої Центром з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP[16] та радіо «Свобода», передбачає семимісячну програму підвищення професійної майстерності. Завданням програми є підтримка значних журналістських проєктів у країнах Східної Європи та Центральної Азії, спрямованих на розслідування корупції та зловживань у вищих ешелонах влади.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://www.icij.org/journalists/khadija-ismayilova/
  2. а б Preisträger 2012. Gerd Bucerius-Förderpreise Freie Presse Osteuropas (нім.). ZEIT-Stiftung. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  3. Dahin gehen, wo es weh tut (нім.). Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 20 квітня 2023.
  4. а б в Узел, Кавказский. Исмайлова Хадиджа. Кавказский Узел. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  5. HUDOC - European Court of Human Rights. hudoc.echr.coe.int. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  6. HUDOC - European Court of Human Rights. hudoc.echr.coe.int. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  7. Журналистка Хадиджа Исмайлова написала новое письмо из тюрьмы. svoboda.org. Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 12.6.2015.
  8. В Азербайджане журналистку Радио Свобода посадили на 7,5 лет (рос.). ЛІГАБізнесІнформ. 1.09.2015. Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
  9. New Khadija Project website launches [Архівовано 2015-06-14 у Wayback Machine.] // OCCRP, 11 June 2015
  10. Khadija Is Imprisoned Because They Are Afraid of Her, the Mother of Journalist (англ.). Contact.az. 1 вересня 2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  11. Верховный суд освободил Хадиджу Исмайлову. 1news.az. 25 травня 2016. Архів оригіналу за 26 травня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  12. Фаик Меджид (16 лютого 2012). Азербайджанская журналистка стала лауреатом премии имени Буцериуса. Новости. «Кавказский Узел». Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 13 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  13. Азербайджанской журналистке Хадидже Исмайловой вручена премия «За смелость в журналистике». Новости. «Кавказский Узел». 28 жовтня 2012. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 13 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  14. Khadija Ismayilova — 2012 Courage in Journalism Award recipient. 2012 Courage in Journalism Awards (англ.). Международный фонд женщин, работающих в СМИ. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 13 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  15. OCCRP и радио «Свободная Европа» / радио «Свобода» учредили стипендию имени Хадиджи Исмаиловой. www.occrp.org. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  16. Архивированная копия. Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]