Ільхам Алієв
| Ільгам Гейдар-огли Алієв İlham Heydər oğlu Əliyev азерб. İlham Əliyev | |||
 İlham Heydər oğlu Əliyev | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| з 31 жовтня 2003 | |||
| Віце-президент: | Мехрібан Алієва | ||
| Попередник: | Гейдар Алієв | ||
| |||
| Президент: | Гейдар Алієв | ||
| Попередник: | Артур Расізаде | ||
| Наступник: | Артур Расізаде | ||
| Народження: |
24 грудня 1961[1][2][3] (61 рік) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР | ||
| Національність: | Азербайджанець | ||
| Країна: |
 Азербайджан | ||
| Релігія: | іслам і шиїти | ||
| Освіта: | Baku city secondary school number 6d і Московський державний інститут міжнародних відносин | ||
| Ступінь: | доктор політичних наук і кандидат історичних наук | ||
| Партія: | Новий Азербайджан (азерб. Yeni Azərbaycan Partiyası) | ||
| Рід: | Aliyev familyd | ||
| Батько: | Гейдар Алієв | ||
| Мати: | Заріфа Алієва | ||
| Шлюб: | Мехрібан Алієва | ||
| Діти: | Лейла Алієва, Арзу Алієва (діячка) і Heydar Aliyevd | ||
| Автограф: | 
| ||
| Нагороди: | |||
|
| |||
|
| |||
Ільга́м Гейдар-огли́ Алі́єв (азерб. İlham Heydər oğlu Əliyev, нар. 24 грудня 1961 року, Баку, Азербайджанська РСР, СРСР) — азербайджанський державний і політичний діяч, чинний президент Азербайджану з 31 жовтня 2003 року.
Багатьма дослідниками режим Алієва характеризується як диктаторський[4][5][6][7][8][9]. Успадкував владу від батька, Гейдара Алієва, високопоставленого чиновника КДБ Азербайджанської РСР, що згодом керував країною з невеликою перервою майже 30 років (як Перший секретар ЦК КП Азербайджанської РСР 1969—1982, як Президент Азербайджану 1993—2003). Чотири рази перемагав на президентських виборах (конституційний референдум 2009 року[en] скасував обмеження президентських термінів і дозволив Ільхаму Алієву балотуватись у третій та четвертий рази).
Життєпис[ред. | ред. код]
- Закінчив Московський інститут міжнародних відносин. З 1985 викладав у цьому ВНЗ.
- З 1991 займався комерційною діяльністю.
- 1994 — призначений першим віцепрезидентом Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки.
- 2000 — став першим заступником голови керівної партії «Єні Азербайджан».
- 2001 — призначений головою парламентської делегації Азербайджану в Раді Європи.
- 4 серпня — 4 листопада 2003 — прем'єр-міністр Азербайджану.
- 31 жовтня 2003 — став президентом Азербайджану.
- 15 жовтня 2008 — обраний президентом на другий строк.
- 9 жовтня 2013 в Азербайджані відбулися чергові президентські вибори, за результатом яких Ільгам Алієв переобраний на третій термін.[10] Утім, опозиція не погоджується з результатами виборів, заявляючи, що у їхньому ході були допущені численні порушення[11].
- 11 квітня 2018 р. в Азербайджані дострокові вибори президента.[12] За даними екзит-полу, явка на виборах склала 68,7 %. За чинного президента проголосували 82,71 %.[13]
Родина[ред. | ред. код]
Має дві дочки: Лейлу (* 1986) та Арзу (* 1989). Молодша донька 4 вересня 2011 р. вийшла заміж за 23-річного Самеда Курбанова.
Арзу — співвласниця Silk Way Holding, який надає послуги в міжнародному аеропорту Азербайджану і в авіаційній сфері, складається з 23 компаній з капіталом у кілька десятків мільйонів євро, має 3000 співробітників[14].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Свободи (Україна, 18 листопада 2013) — за визначні особисті заслуги у зміцненні українсько-азербайджанських міждержавних відносин[15][16]
- Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 19 травня 2008) — за визначний особистий внесок у зміцнення українсько-азербайджанських відносин[17]
- Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (Україна, 28 жовтня 2010)[18]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Davos 2014 Participant List
- ↑ Turp-Balazs, Craig (17 березня 2021). Alexander Lukashenko is a dictator, but he is not Europe's last. Emerging Europe (амер.). Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Neukirch, Ralf (4 січня 2012). A Dictator's Dream: Azerbaijan Seeks to Burnish Image Ahead of Eurovision. Der Spiegel (англ.). ISSN 2195-1349. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Rubin, Michael (22 жовтня 2021). Azerbaijan's Aliyev is a strategic liability, not an asset. The National Interest (англ.). Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ French court backs media description of Aliyev as a "dictator". The Central Asia & South Caucasus Bulletin (en-GB). Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Autocrats take advantage of coronavirus. Council on Foreign Relations (англ.). Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Hunder, Max. Azerbaijan's dissenting voices face imprisonment and worse. Kyiv Post. Архів оригіналу за 11 квітня 2023. Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ Президента Азербайджану Ільгама Алієва переобрано на третій термін. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.
- ↑ На виборах у Азербайджані перемагає Ільгам Алієв. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
- ↑ В Азербайджані стартували дострокові вибори президента. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018.
- ↑ Ільхама Алієва вчетверте обрали президентом Азербайджану — екзит-пол. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018.
- ↑ Донька президента Азербайджану вийшла заміж. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 5 вересня 2011.
- ↑ Указ Президента України № 639/2013 від 18 листопада 2013 року «Про нагородження І.Алієва орденом Свободи». Архів оригіналу за 23 листопада 2013. Процитовано 18 листопада 2013.
- ↑ Президенти України та Азербайджану обмінялися державними нагородами // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 18.11.2013
- ↑ Указ Президента України № 458/2008 від 19 травня 2008 року «Про нагородження І. Алієва орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 18 листопада 2013.
- ↑ Указ Президента України № 982/2010 від 28 жовтня 2010 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [Архівовано 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Л. В. Губерський. Алієв Ільгам // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Ільгама Алієва [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (азерб.)
- Офіційний сайт Президента Азербайджану [Архівовано 17 травня 2009 у Wayback Machine.] (азерб.) (англ.) (рос.)
|
| |||||||||
| |||||||||||||
.svg){kind=small}
| |||||
| |||||
Категорії:
- Народились 24 грудня
- Народились 1961
- Уродженці Баку
- Випускники Московського державного інституту міжнародних відносин
- Доктори політичних наук
- Кандидати історичних наук
- Кавалери ордена Дружби народів (Білорусь)
- Кавалери ордена Святого благовірного князя Данила Московського I ступеня
- Кавалери ордена Гейдара Алієва
- Кавалери грузинського ордена Перемоги імені Святого Георгія
- Кавалери ордена Честі (Грузія)
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Преподобного Сергія Радонезького
- Командори Великого хреста ордена Трьох зірок
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого I ступеня
- Кавалери ордена Свободи
- Кавалери Великого хреста ордена Зірки Румунії
- Кавалери ордена «Стара Планина»
- Кавалери ордена Золотого орла
- Кавалери Великого Хреста Ордена «За заслуги перед Польщею»
- Кавелери Великого хреста на ланцюгу ордену «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Кавалери ордена Мубарака Великого
- Кавалери ордена короля Абдель-Азіза
- Кавалери ордена Ісмаїла Самані
- Кавалери ордена Преподобного Сергія Радонезького I ступеня
- Кавалери ордена Республіки Сербія
- Нагороджені відзнакою Президента України «Іменна вогнепальна зброя»
- Кавалери ордена «Співдружність» (СНД)
- Президенти Азербайджану
- Прем'єр-міністри Азербайджану
- Чинні керівники держав
- Диктатори
- Депутати Міллі Меджлісу Азербайджану
- Члени партії «Новий Азербайджан»
- Діти керівників держав
- Алієви (Азербайджан)
- Авторитаризм