Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Азербайджанська РСР)
Перейти до: навігація, пошук
Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка
Азәрбајҹан Совет Сосиалист Республикасы
Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка
Азербайджанська Демократична Республіка Flag of Azerbaijan 1918.svg
1920 – 1991 Азербайджан Flag of Azerbaijan.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Азәрбајҹан! Чичәкләнән республика, шанлы дијар!
Розташування Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка
Столиця Баку
Мови азербайджанська мова, російська мова
Форма правління Радянська республіка
Історія
 - Ут складі ЗРФСР 28 квітня 1920
 - Проголошення незалежності 30 серпня 1991
Площа
 - 1989[1] 86 600 км2
Населення
 - 1989[1] 7 037 867 осіб
     Густота 81,3 осіб/км² 
Валюта карбованець
Орден Леніна

Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка (АзРСР) — одна з республік Радянського Союзу. Проіснувала з 28 квітня 1920 року по 30 серпня 1991 року. Зараз це країна Азербайджан.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Азербайджанська РСР утворена 28 квітня 1920. Була розташована на півдні СРСР, у східній частині Закавказзя, на сході омивалася Каспійським морем, на півдні межувала з Іраном і Туреччиною. Азербайджану належало ряд островів на схід і південь від Апшеронського півострова. До складу входили Нахічеванська АРСР і Нагірно-Карабаська автономна область. Азербайджанська РСР мала площу 87 тисяч км², поділялася на 68 районів, мала 40 міст і 94 селища міського типу, населення в 1959 році становило 3,7 мільйони, а в останні роки існування понад 7 мільйонів. Столицею республіки було місто Баку населення якого в останні роки становило близько 2 мільйонів жителів.

Державний устрій[ред.ред. код]

Азербайджанська РСР була типовою радянською республікою. Найвищим органом державної влади республіки була її Верховна Рада, а в період між сесіями — Президія Верховної Ради Азербайджану. Найвищий розпорядчим і виконавчим орган державної влади була Рада Міністрів республіки. Місцевими органами державної влади в автономних областях, районах, містах, селищах і селах були відповідні Ради депутатів. Правосуддя в Азербайджані здійснювалося Верховним судом Азербайджану, Верховним судом Нахічеванської АРСР, судом Нагірно-Карабаської автономної області і районними (міськими) народними судами. Вищий нагляд за точним виконанням законів на території республіки здійснювався як Генеральним прокурором СРСР безпосередньо, так і через прокурора Азербайджану.

Населення[ред.ред. код]

Основне населення Азербайджанської РСР — азербайджанці; проживають також росіяни, вірмени, грузини, українці та інші. Найбільш заселені були Апшеронський півострів, особливо район Баку, і Куро-Араксинська низовина. Найбільші міста: Баку, Кіровабад, Сумгаїт, Нуха, Мінгечаур, Ленкорань, Нахічевань, Степанакерт.

Історія[ред.ред. код]

13 листопада 1917 в Баку була проголошена Радянська влада. 25 квітня 1918 було утворено Бакинську Раду Народних Комісарів, яка здійснила націоналізацію нафтової промисловості, банків, каспійського торг, флоту, видала декрет про конфіскацію земель беків і ханів. У серпні 1918 англійські війська окупували Баку. Потім увесь Азербайджан захопили німецько-турецькі, а згодом знову англійські війська. 1920 року радянську владу було відновлено і утворено Азербайджанську РСР. У травні 1921 на І з'їзді Рад Азербайджану була прийнята перша Конституція Азербайджанської РСР. 1922 Азербайджанська РСР ввійшла до складу Закавказької Федерації і через неї до Союзу РСР, а 5 грудня 1936 стала союзною республікою. Нова Конституція Азербайджанської РСР затверджена VIII Всеазербайджанським з'їздом Рад 14 березня 1937.

Економіка[ред.ред. код]

Економіка Азербайджанської РСР характеризувалася високим рівнем розвитку промисловості (90 % продукції народного господарства республіки) і різностороннім сільським господарством. Азербайджанська РСР була один з важливих нафтових і бавовницьких районів Радянського Союзу. Важливе значення мала і як район з виробництва нафтопродуктів, добування газу і залізної руди, виробів з алюмінію, шовкових і шерстяних тканин, тютюну, чаю, плодів, вин, ікри.

Територія Азербайджанської РСР становила один економічний адміністративний район, раднаргосп якого керував більшою частиною промисловості. За радянської влади в Азербайджанська РСР було проведено велике капітальне будівництво. Поряд з промисловим набуло великого розвитку і житлове будівництво, особливо в післявоєнний період. Головна галузь — нафтова. Крім Апшеронського півострова, видобування нафти проводилося в Куро-Араксинській долині і, особливо, на морських площах.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Азербайджанська РСР спеціалізувалася на виробництві бавовни, пшениці, продукції садівництва, виноградарства, тваринництва (м'ясо, молоко, вовна) і шовківництва. Азербайджанська РСР була значним районом виноградарства і виноробства. Основні масиви виноградарства і садівництва в районі Кіровабада, Шамхора, Шемахи, на Апшеронському півострові і в Нагірно-Карабаській автономній області. Цитрусові, чай, хурму та інше культивували у Ленкоранській низовині. В землеробстві Азербайджанська РСР важливе значення мало поливне господарство. Зрошувалося 2/3 оброблюваних земель. Для цього були збудовані Мінгечаурське водоймище на Курі, зрошувальні канали імені Орджонікідзе, Московський, Верхньо-Карабаський, Самур-Дівічинський та інші. Важливою галуззю сільського господарства Азербайджанська РСР було тваринництво.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Демоскоп Weekly (еженедельная демографическая газета. Электронная версия): Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу // Источник: Всесоюзная перепись населения 1989 года. ТОМ 1. Часть 1. Таблица 3. Численность наличного населения союзных и автономных республик, автономных областей и округов, краев, областей, районов, городских поселений и сел-райцентров.

Джерела[ред.ред. код]