Хандриков Митрофан Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Митрофан Федорович Хандриков
Handricov 0.jpg
Народився 1 (13) січня 1837(1837-01-13)
Москва
Помер 25 липня (7 серпня) 1915(1915-08-07) (78 років)
Київ, Російська імперія
Поховання Лук'янівське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність росіянин
Сфера роботи астрономія
Alma mater Московський університет
Науковий ступінь доктор астрономії
Вчене звання професор
Відомі учні Роберт Фоґель
Заклад Київський університет
Членство Петербурзька академія наук
Відомий завдяки: директор Київської астрономічної обсерваторії
Звання професор

Митрофа́н Фе́дорович Ха́ндриков (1 (13) січня 1837(18370113), Москва — 25 липня (7 серпня) 1915) — російський астроном і геодезист, член-кореспондент Петербурзької академії наук, професор Київського університету (з 1869) і директор Київської астрономічної обсерваторії, таємний радник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 (13 січня) 1837 року в Москві. Після закінчення курсу в Московському університеті в 1858 році залишений при тому ж університеті і прикомандирований до університетської обсерваторії.

У 1862 році за дисертацію «Порівняння способів, запропонованих Гауссом, Бесселем і Гансеном для обчислення сонячних затемнень» (Москва) удостоєний ступеня магістра астрономії і призначений виконуючим посаду астронома-спостерігача в обсерваторії Московського університету.

У 1865 році за дисертацію «Нарис теорії визначення планетних і кометних орбіт за трьома спостереженнями» (Москва) удостоєний ступеня доктора астрономії.

З 1870 року — професор астрономії Київського університету, в 18701901 роках — директор обсерваторії цього університету. При Хандрикові почалися систематичні спостереження на меридіанному колі і пасажному інструменті, було організовано видання «Анналів обсерваторії».

Могила Митрофана Хандриков

Помер 25 липня (7 серпня) 1915 року. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 17, ряд 8, місце 15). Надгробок — хрест на постаменті з чорного граніту.

Праці[ред. | ред. код]

Праці Хандрикова присвячені теоретичній і спостережній астрономії та геодезії. Розробив теорію визначення орбіт планет і комет та теорію передобчислення затемнень. Серед них:

  • «Про збуреннях в русі комет» (1867);
  • «Загальна теорія збурень» (1871);
  • «Замітка про обчислення планетних і кометних орбіт за методом Гауса» («матем. Сборник.», Т. VI, 1872);
  • «Нарис теоретичної астрономії» , Київ, 1883;
  • «Теорія руху планет і комет біля Сонця по конічних перетинах» (1890);
  • «Теорія фігури Землі» (1900).

Автор ряду підручників з астрономії та математичного аналізу:

  • «Система астрономії» (1875—1877);
  • «Нарис теоретичної астрономії» (1883);
  • «Описова астрономія» (1886);
  • «Курс сферичної астрономії» (1889);
  • «Курс аналізу» ( 1887);
  • «Аналіз нескінченно малих» (т. 1-3, 1905—1908) та інше.

Література[ред. | ред. код]