Хархаліс Микола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Хархаліс
Prosvita. Buchach. 1930-s.jpg
Хархаліс Микола (2-й зліва, сидить). Виділ філії товариства Просвіта. Бучач. 1930-ті
Народився 3 грудня 1894(1894-12-03)
Яворів, Королівство Галичини та Володимирії, тепер Україна
Помер 3 жовтня 1983(1983-10-03) (88 років)
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
Канада Канада
Національність українець
Діяльність військовик, громадський діяч, кооператор
Військове звання 09 УГА Сотник.svg Сотник УГА
Конфесія УГКЦ
Родичі Роман Ващук (внук)

Микола Хархалі́с (3 грудня 1894, Яворів[1] — 3 жовтня 1983, Торонто) — український галицький військовий, громадський та кооперативний діяч. Поручник армії Австро-Угорщини, сотник УГА. Яворівський повітовий військовий комендант ЗУНР.[2] Дід Нaдзвичaйного тa Пoвнoвaжного пocла Кaнaди в Укрaїнi Рoмaна Вaщука[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї міщан-хліборобів.[4] Народну школу їм. Тараса Шевченка закінчив у Яворові, а гімназію в Перемишлі. Воював, зокрема, у лавах армії Австро-Угорщини (мав звання фенрих[5]), Легіону Січових Стрільців, УГА. Брав участь у встановленні влади ЗУНР в Яворові та повіті 1 листопада 1918 року.

В 1930-тих роках: начальний директор Бучацького Повітового Союзу Кооператив (ПСК, 1933—1939 роки[6])[7], член Виділу Бучацької повітової філії «Просвіти». За діяльність на благо українського народу переслідувався польською владою: перебував під наглядом жандармерії, арештовувався 16 разів, востаннє — 1 серпня 1939. Засновував хори у селах Бучацького повіту[3].

Автор спогадів до історико-мемуарного збірника «Бучач і Бучаччина», які датував 17 липня 1972 року, написав у Торонто.[8] Диригент хору бучацької «Просвіти»[9].

Фундатор Енциклопедії Українознавства, ГЦУС, член Фундації імені Тараса Шевченка[10] в Канаді. На видання збірника «Бучач і Бучаччина» надав 15 доларів ЗДА.[11]

Помер у Торонто.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мизак Н. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА. — С. 19.
  2. Михайло Гуцуляк. Перший листопад 1918 на Західних землях України… — С. 397, 399.
  3. а б За Польщі дід Надзвичайного і Повноважного посла Канади в Україні Романа Ващука очолював Кооперативний Союз на Бучаччині… — С. 4.
  4. Степан Шипилявий. Національно-економічне відродження Бучаччини… — С. 301.
  5. Хархаліс Микола
  6. Мизак Н. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА. — С. 18.
  7. Хархаліс М. Доповнення відомостей про ПСК // Бучач і Бучаччина… — С. 307.
  8. Там само. — С. 310.
  9. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 467.
  10. Українсько-канадська фундація імені Тараса Шевченка
  11. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 784.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]