Харчова алергія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харчова алергія
Спеціальність імунологія
Причини їжа і food allergend
Препарати cromoglicic acidd[1], epinephrine / lidocained[2] і адреналін[2]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 T78.0
МКХ-9

V15.01

-V15.05
OMIM 147050
MedlinePlus 000817
eMedicine med/806
MeSH D005512
SNOMED CT 414285001
CMNS: Food allergy у Вікісховищі

Харчова алергія — стан підвищеної чутливості організму до харчових продуктів, що характеризується розвитком побічних реакцій, обумовлених участю імунних механізмів.[3][4][5]

Білок в їжі є найбільш поширеним алергічним компонентом. Найчастіше, вона викликається попаданням в кров деяких білків або поліпептидів їжі.[6] Ці види алергії виникають, коли імунна система організму помилково ідентифікує білок як шкідливий.

Епідеміологія[ред. | ред. код]

Етіологія[ред. | ред. код]

Харчові алергії можуть бути викликані будь-якими продуктами харчування чи речовинами, що містяться в харчових продуктах, або утвореними при їх кулінарній обробці або тривалому зберіганні. Найвираженішою алергенною активністю володіють продукти білкового походження, що містять тваринні й рослинні білки, рідше — поліпептиди, гаптени, які з'єднуються з білками їжі. Вуглеводи, жири, мікро- й макроелементи частіше спричиняють псевдоалергійні реакції.[7][8][3][9][10]

Фактори ризику[ред. | ред. код]

Патогенез[ред. | ред. код]

Діагностика[ред. | ред. код]

Найнадійнішим способом довести наявність алергії на певний харчовий продукт є проведення провокаційної проби. Для цього за 1 тиждень перед початком проведення провокаційної проби мають бути відмінені антилейкотрієнові препарати, за 12-36 годин мають бути відмінені β-міметики, а саме проведення процедури має здійснюватися алергологами в умовах лікарні оскільки є небезпека виникнення анафілактичної реакції.[11] Відкриту провокаційну пробу використовують, щоб виключити або підтвердити наявність реакції на певний алерген (харчовий продукт), просту сліпу провокаційну пробу — для підтвердження наявності об'єктивних симптомів.[11] Золотим діагностичним стандартом уважають подвійну сліпу провокаційну пробу.

Профілактика[ред. | ред. код]

Лікування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ NDF-RT
  2. ↑ а б Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
  3. ↑ а б Лусс Л. Пищевая аллергия и пищевая непереносимосгь: прнципы диагностики и терапии / Л. Лусс, О. Сидорович, К. Успенская // Лочащий врач. — 2007. — № 4. — С.16-20
  4. ↑ Лусс Л. В. Пищевая аллергия: проблемы диагностики и терапии / Л. В. Лусс // Врач. — 2003. — № 11. — С. 16-20.
  5. ↑ Сергеев Ю. Лечение пищевой аллергии/ Ю. Сергеев, Т. Гусева, А. Пашкова // Лечащий врач. — 2006. — № 4. — С. 28-39.
  6. ↑ Скурихин И. М., Нечаев А. П. Все о пище с точки зрения химика: Справ. издание. — М.: Высш.шк. 1991. — 288 с. ISBN 5-06-000673-5
  7. ↑ Волошин О.I., Сплавський О. І. Основи оздоровчого харчування. — Чернівці: БДМУ; Видавничий дім «Букрек», 2007. — 536 с.
  8. ↑ Лусс Л. Пищевая аллергия и пищевая непереносимость: принципы диагностики и терапии / Л. Лусс, О. Сидорович, К. Успенская // Лечащий врач. — 2007. — № 4. — С . 16—20
  9. ↑ Сергеев Ю. Лечение пищевой аллергии/ Ю. Сергеев, Т. Гусева, А. Пашкова // Лечащий врач. — 2006. — № 4. — С. 28—39
  10. ↑ Bruijnzeel-Koomen С. Adverse reactions to food: position paper / О Bruijnzeel-Koomen, О Ortolani et al. // Allergy. — 1995. — Vol.50. — P. 623–635
  11. ↑ а б Няньковський С. Л., Івахненко О. С., Добрянський Д. О. Особливості профілактики і дієтотерапії харчової алергії у дітей раннього віку[недоступне посилання] // Здоров'я дитини Науково-практичний журнал [Архівовано 5 липня 2012 у Wayback Machine.]. — № 6(27), 2010 [Архівовано 7 січня 2013 у Wayback Machine.]. ISSN 2224-0551

Література[ред. | ред. код]

  • Алергологія / Пухлик Б. М. – Вінниця: Нова книга, 2004. — 240 с. — ISBN 966-7890-39-2
  • Алергологія дитячого віку : навчально-методичний посібник / Ласиця О. Л., Ласиця Т. С., Недельська С. М. – К.: Книга плюс, 2004. – 368 с.
  • Диференційна діагностика алергії і псевдоалергії. Тактика лікування. Метод. рек. / Казмірчук В. Є., Плахотна Д. В. - К., 2004. - 21 с.
  • Імунологія / М. Якобисяк ; Пер. з пол. під ред. В. В. Чоп'як. - Вінниця : Нова кн., 2004. - 660 с. : іл., табл. - ISBN 966-7890-38-4
  • Клінічна імунологія та алергологія / За ред. Г. М. Дранніка. – К.: Здоров'я, 2006. – 888 с. – ISBN 5-311-01314-1
  • Клінічна імунологія та алергологія / За ред. О. М. Біловола, П. Г. Кравчуна, В. Д. Бабаджана, Л. В. Кузнецової. – Х.: Гриф, 2011. – 550 с. – ISBN 978-966-8820-09-0
  • Показники клініко-епідеміологічної цінності методів виявлення замаскованої харчової алергії у дітей раннього віку / Е. В. Юрчишена // Буков. мед. вісн. - 2003. - 7, № 2. - С. 123-126.
  • Прикладна імунологія : навч. посіб. для студ. мед. ВНЗ IV рівня акредитації / П. С. Назар, О. О. Шевченко. - К. : Сталь, 2013. - 625 c.
  • Сучасні підходи до діагностики та дієтотерапії харчової алергії на білок коров'ячого молока у дітей раннього віку / О. С. Няньковська // Здоровье ребенка. - 2015. - Вып. 62. - С. 85-92.
  • Харчова алергія: на що варто звернути увагу / Я. В. Корост, Б. І. Гундертайло, М. О. Одинець // Ліки України. - 2014. - № 5/6. - С. 21-25.
  • Харчова алергія у дітей раннього віку (клініка, підходи до діагностики та лікування) / Н. І. Сінчук, О. В. Чирка, Т. В. Савицька // Астма та алергія. - 2006. - № 1/2. - С. 132.
  • Харчова алергія, харчова інтолерантність: клініко-діагностичні і лікувально-профілактичні аспекти / О. І. Волошин, В. Л. Васюк, Л. О. Волошина [та ін.] // Ваше здоров'я. - 2008. - № 25. - С. 6.

Посилання[ред. | ред. код]


Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харчова_алергія&oldid=37774487