Хасан II ібн Хасан
| Хасан II ібн Хасан | |
|---|---|
| Народився |
1126 Аламут, Alamut-e Bala Rural Districtd, East Alamut Districtd, Qazvin Countyd, Казвін, Іран |
| Помер |
1166 Lambsar Castled, Казвін, Іран ·Різана рана |
| Країна |
.svg){kind=small} Nizari Ismaili stated |
| Діяльність | правитель, Імам |
| Посада | Lord of Alamutd і list of Ismaili imamsd |
| Конфесія | іслам і Нізарити |
| Батько | al-Qahird[1] або Мухаммад ібн Бугург-Умід |
| Діти | Нур ад-Дін Мухаммад[1] |
Хасан II Ала Закріхі'с-Салам (перс. حسن على ذكره السلام; нар. 1126 — 9 січня 1166) — 1-й правлячий імам Аламутської (Нізаритської) держави у 1162—1166 роках. Його почесний титул Ала Закріхі'с-Салам перекладається як «при згадці його мир».
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з Нізаритів, гілки Фатимідів. Син прихованого імама Хасана I Аль-Кахіра, номінального очільника Аламутської держави. Але згідно Джувейні був сином худжата Мухаммада ібн Бугург-Уміда. Проте Джувейні був лютим ворогом нізаритів, часто фальсифікуючи їх історію.
Народився 1126 року в замку Аламут. 1162 року за підтримки молодих членів громади після смерті худжата Мухаммад перебрав владу, завершивши цим період прихованого імамату (ґайби). Невдовзі призначив Рашида ад-Діна Сінана очільником сирійської громади нізаритів.
У 1164 році Хасан II підчас урочистої церемонії на території замку Аламут проголосив кіямат, тобто скасування законів шаріату та таких ритуалів, такі як салах (намаз), піст у Рамадан, хадж до Мекки та обличчям до Мекки в молитві. В езотеричних інтерпретаціях ісмаїлітського ісламу «кіяма» є початком ери духовного відродження, коли духовні виміри ісламу практикуватимуться відкрито, духовні істини стануть широко відомими, а певні ритуальні аспекти ісламу будуть скасовані. Перші ісмаїлітські тексти описували очікуваний прихід «ери Кіяма» здобуттям ісмаїлітським імамом влади. Тому Хасан II з огляду на завершення прихованого імамату оголосив про початок цієї ери.
У 1166 році його поранив ножем в замку Ламбсар зять Хасан Намвар (з династії Буїдів). Втім владу зміг перебрати син загиблого Нур ад-Дін Мухаммад.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Farhad Daftary: The Ismāʿīlīs: Their History and Doctrines. Cambridge University Press 1990.
- Lewis, Bernard (2003). The Assassins: A Radical Sect in Islam. New York: Perseus Books Group
- Hodgson, Marshall G.S. (2005). The Secret Order of Assassins: The Struggle of the Early Nizārī Ismā'īlīs Against the Islamic World. Philadelphia: University of Pennsylvania Press. ISBN 9780812219166.