Шаріат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іслам

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридітиМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Термінологія


Шаріа́т  (араб. شريعة‎— належний (правильний) шлях, спосіб дії) — сукупність правових, морально-етичних і релігійних норм ісламу, що охоплює значну частину життя мусульманина і проголошена в ісламі як «вічне і незмінне» божествене настановлення

Час і місце появи — VII—XII століття Арабський халіфат.

Шаріат спирається на Коран, Сунну і фікх; включає елементи конституційного, цивільного, кримінального, адміністративного, сімейного і процесуального права.

Критика[ред.ред. код]

Жінки[ред.ред. код]

Домашнє насильство[ред.ред. код]

На думку багатьох вчених Шаріат заохочує до домашнього насильства проти жінок[1]. Інші вчені стверджують, що биття дружин чоловіками не відповідає сучасному прочитанню Корану[2][сторінка?].

Сура 4:34 тлумачиться як така, що дозволяє домашнє насильство[3][4]. Шаріат критикують за ігнорування прав жінок при розгляді справ про домашнє насильство[5][6][7][8][сторінка?]. Мусавах, CEDAW, KAFA та інші організації пропонують шляхи поліпшення прав жінок в ісламських країнах, включаючи права жінок у справах про домашнє насильство[9][10][11][12].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. John C. Raines & Daniel C. Maguire (Ed), Farid Esack, What Men Owe to Women: Men's Voices from World Religions, State University of New York (2001), see pages 201—203
  2. Jackson, Nicky Ali, ed. Encyclopedia of domestic violence. CRC Press, 2007. (see chapter on Quranic perspectives on wife abuse)
  3. Surah 4:34 (An-Nisaa), Alim — Translated by Mohammad Asad, Gibraltar (1980). 
  4. Salhi and Grami (2011), Gender and Violence in the Middle East and North Africa, Florence (Italy), European University Institute Archived вересень 27, 2013 на сайті Wayback Machine.
  5. Rohe, Mathias. «Shari'a in a European context» Legal practice and cultural diversity, Farnham: Ashgate (2009); see pages 93-114.
  6. Funder, Anna. "De Minimis Non Curat Lex: The Clitoris, Culture and the Law."Transnat'l L. & Contemp. Probs. 3 (1993): 417.
  7. Anwar, Zainah. «Law-making in the name of Islam: implications for democratic governance.» Islam in Southeast Asia: Political, Social and Strategic Challenges for the 21 (2005); see pages 121—134
  8. Natasha Bakht, Law, Family Arbitration Using Sharia. Muslim World Journal of Human Right, Issue 1 (2004).
  9. CEDAW and Muslim Family Laws, Sisters in Islam, Malaysia (2011) Archived вересень 3, 2013 на сайті Wayback Machine.
  10. Brandt, Michele, and Jeffrey A. Kaplan. «The Tension between Women's Rights and Religious Rights: Reservations to Cedaw by Egypt, Bangladesh and Tunisia.» Journal of Law and Religion 12.1 (1995): 105—142.
  11. Lebanon - IRIN, United Nations Office of Humanitarian Affairs (2009). IRINnews. 
  12. UAE: Spousal Abuse never a Right, Human Rights Watch (2010). 

Джерела[ред.ред. код]


Іслам Це незавершена стаття про іслам.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.