Хеврін Халаф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хеврін Халаф
курд. ھەڤرین خەلەف
 
Народження: 15 листопада 1984(1984-11-15)[1]
Ель-Малікіяd, Сирія[2]
Смерть: 12 жовтня 2019(2019-10-12)[3] (34 роки)
Tell Abyadd, Ар-Ракка, Сирія
Причина смерті: політичне вбивство[4]
Країна: Сирія і Сирійський Курдистан
Освіта: Університет Алеппо (2009)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Хеврін Халаф (курд. Hevrîn Xelef; 15 листопада 1984 — 12 жовтня 2019) — курдсько-сирійська громадська та політична діячка, виконуюча обов'язків генерального секретаря Партії майбутнього Сирії. За фахом інженер-будівельник. Була вбита протурецькими бойовиками угруповання «Ахрар аш-Шаркия» на автомагістралі М4 у Північній Сирії під час військової операції Туреччини проти Сирійських демократичних сил у Рожаві 12 жовтня 2019 року[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Халаф народилася 15 листопада 1984 року в Аль-Маликиї. Вона є нащадком роду Хавар (араб. هاوار‎‎)[6]. У курдському визвольному русі брали участь четверо її братів і загибла сестра, яку вважають мученицею руху. Халаф закінчила факультет цивільного будівництва в Університеті Алеппо в 2009[7][8] .

Діяльність у Рожаві[ред. | ред. код]

Отримавши диплом інженера-будівельника, Халаф повернулася до свого рідного міста в Аль-Малікії. Коли в контексті загальнонаціональної громадянської війни в Сирії розгорівся конфлікт у Рожаві, Халаф працювала над створенням інститутів громадянського суспільства (була серед засновників Фонду науки та свободи думки у 2012 році[9]) і очолила один з економічних рад[10], здобувши популярність у цьому самоврядному курдському районі на північному сході Сирії[11].

У 2015 році Халаф стала заступником голови, а в 2016 році — співголовою енергетичної комісії в Джазирійському регіоні. Її Партія майбутнього Сирії брала участь у керуванні північною Сирією після взяття в 2017 році прокурдськими Сирійськими демократичними силами Ракки, яка служила столицею угрупування «Ісламської держави»[12][13]. Халаф брала участь у переговорах зі США, Францією та іншими делегаціями. Вона була відома своїми дипломатичними навичками[14] . Халаф працювала у напрямку підвищення терпимості та єдності між християнами, арабами та курдами[15] .

Вбивство[ред. | ред. код]

13 жовтня 2019 року газета The Daily Telegraph повідомила про повідомлення курдських чиновників про те, що бойовики перехопили автомобіль із Хеврін Халаф[16]. Вона стала однією з багатьох цивільних, убитих у перші дні військової операції, яку Туреччина розпочала 9 жовтня 2019 року. Сирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини повідомив про дев'ятьох цивільних осіб, страчених на південь від міста Таль-Абьяд[17]. Однак Сирійська національна армія, повстанська угруповання місцевої опозиції, яка воює на боці Туреччини, відкинула свою відповідальність за вбивство.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, Халаф була побита по голові та лівій нозі важким предметом, що призвело до множинних переломів. Її ноги потім поранили гострими предметами, а її саму протягли за волосся, знову поранили в голову і ще чотири рази на груди[18] . Халаф було 34 роки на момент загибелі[14] . Відео, яке поширювалося в соціальних мережах, нібито демонструвало машину, побиту кулями, в якій їхали Халаф і перекладачі[19].

Курдський аналітик Мутлу Чівіроглу в коментарі The Guardian назвав смерть Халаф «великою втратою», відзначаючи її «талант до дипломатії»[20] . Партія майбутнього Сирії з великою обурою та сумом оплакує мученицьку смерть інженера Хеврін Халаф, генерального секретаря ПБС, яка виконувала свої патріотичні та політичні обов'язки. Турецька проурядова газета Yeni Şafak вітала вбивство Халаф як «успішну операцію з нейтралізації» політичного лідера, пов'язаного з курдським Демократичним союзом Сирії[21] .

Розслідування[ред. | ред. код]

Відео " Беллінгкат " відслідковує смерть Халаф від рук повстанців, які підтримує Туреччина, і вказує на зв'язок із вбивством угруповання Ахрар аш-Шаркія[22] . Хоча вона намагалася заперечувати свою причетність, кілька відеозаписів говорили про протилежне: на одній з них зафіксоване тіло, повернене обличчям донизу, яке, як вважається, належить Халаф, і бойовик, який штовхає його ногами зі словами: «Це трупи свиней»[23].

За оцінкою The Washington Post, вбивство «за міжнародним правом майже напевно є військовим злочином».

Похорони Халаф відбулися в Аль-Маликиї 14 жовтня 2019 року.

У січні 2020 року арабська служба BBC опублікувала своє розслідування смерті Хеврин Халаф, в результаті якого було підтверджено, що її безкарно вбила підрозділ турецьких проксі з Сирійської національної армії, Ахрар аль-Шаркия. У свою чергу, вони заявили, що група, яка встановила блокпост на трасі, зробила це без дозволу, а «ті, хто порушив накази керівництва, були відправлені до суду»[24].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://autority.snk.sk/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?marc=1&authid=166298
  2. ↑ http://m-syria-d.com/en/1326
  3. ↑ https://www.reuters.com/article/us-syria-security-turkey-killing/sdf-says-turkey-backed-rebels-killed-kurdish-politician-rebels-deny-it-idUSKBN1WR0JM
  4. ↑ https://www.timesofisrael.com/kurdish-politician-among-9-civilians-killed-by-turkey-backed-rebels-monitor/
  5. ↑ Money, hatred for the Kurds drives Turkey's Syrian fighters. AP News (англ.). 15 жовтня 2019. Процитовано 20 січня 2024.
  6. ↑ الأقباط متحدون - كمائن لقوات الجيش التركي وداعش تنفذ إعدامات لمدنيين على الطرق!. www.copts-united.com. Процитовано 20 січня 2024.
  7. ↑ Turkey-backed rebels kill Syrian party leader. KurdPress. 13 жовтня 2019. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  8. ↑ من هي هفرين خلف!. Jesr Ppress (араб.). 12 жовтня 2019. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  9. ↑ https://web.archive.org/web/20191015145146/https://www.jesrpress.com/2019/10/12/%d9%85%d9%86-%d9%87%d9%8a-%d9%87%d9%81%d8%b1%d9%8a%d9%86-%d8%ae%d9%84%d9%81/. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 24 січня 2024. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  10. ↑ Hendi, Ahed Al (29 січня 2024). The Dream of Syrian Democracy Was Killed by U.S.-Backed Jihadis. Foreign Policy (амер.). Процитовано 24 січня 2024.
  11. ↑ Explained: The chilling murder of Kurdish leader Hevrin Khalaf. The Indian Express (англ.). 14 жовтня 2019. Процитовано 24 січня 2024.
  12. ↑ For Syrian Kurds, a Leader's Killing Deepens Sense of U.S. Betrayal. Haaretz (англ.). Процитовано 24 січня 2024.
  13. ↑ heval (14 жовтня 2019). Hevrîn Xelef - a life for the women's revolution and the freedom of the people of Syria. Women Defend Rojava (en-GB) . Процитовано 24 січня 2024.
  14. ↑ а б Kurdish politician, other civilians ‘executed’ by Turkey-backed group. Times of Israel (англ.). 13 жовтня 2019. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
  15. ↑ Hevrin Khalaf, Kurdish Politician Who Championed Christians, Executed in Syria. Relevant (англ.). 14 жовтня 2019. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  16. ↑ Sanchez, Raf (13 жовтня 2019). Turkish-backed rebels accused of killing unarmed Kurdish civilians. The Telegraph (en-GB) . ISSN 0307-1235. Процитовано 24 січня 2024.
  17. ↑ Female Kurdish politician ‘executed’ by pro-Turkish militants in Syria. The Independent (англ.). 13 жовтня 2019. Процитовано 24 січня 2024.
  18. ↑ Bachelard, Michael (17 жовтня 2019). This Kurdish woman's death sparked a global outcry. Now we know how she died. The Sydney Morning Herald (англ.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
  19. ↑ Paget, Kareem Khadder,Jennifer Deaton,Sharif (13 жовтня 2019). Kurdish politician and 10 others killed by 'Turkish-backed militia' in Syria, SDF claims. CNN (англ.). Процитовано 24 січня 2024.
  20. ↑ Chulov, Martin (13 жовтня 2019). Kurdish politician among nine civilians shot dead by pro-Turkey forces in Syria. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 13 жовтня 2019.
  21. ↑ Rosa Burc (22 жовтня 2019). The Long Kurdish Struggle. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020.
  22. ↑ Video Evidence Sheds Light On Executions Near Turkey-Syria Border. bellingcat. 31 жовтня 2019. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 19 січня 2020.
  23. ↑ Paget, Kareem Khadder,Jennifer Deaton,Sharif (13 жовтня 2019). Kurdish politician and 10 others killed by 'Turkish-backed militia' in Syria, SDF claims. CNN (англ.). Процитовано 24 січня 2024.
  24. ↑ Hevrin Khalaf: Death of a peacemaker (en-GB) . Процитовано 24 січня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хеврін_Халаф&oldid=41881305