Хелене Санд Андресен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андресен.
Хелене Санд Андресен
норв. Helene Sand Andresen
Народилася 23 вересня 1966(1966-09-23) (57 років)
Осло
Громадянство Норвегія Норвегія
Діяльність Дипломат
Alma mater Університет Осло
Посада Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні.
Термін з 2023

Пані Хелене Санд Андресен (норв. Helene Sand Andresen; нар. 23 вересня 1966, Осло) — норвезька дипломатка. Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні (з 2023).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 23 вересня 1966 року в місті Осло. Здобувши економічний ступінь в Університеті Осло, Хелен стала волонтером ООН у Могадішо, де працювала адміністративним помічником у закритому комплексі. Потім вона дістала пропозицію про роботу в ООН у Таджикистані. Відтоді Хелен працювала в міністерстві закордонних справ Норвегії. Бувши дипломатом, вона три роки провела в Ірані, п'ять років в Афганістані.[1].

У 1998—2000 рр. — стажер зовнішньої служби/вищий посадовий офіцер

У 2000—2003 рр. — перший секретар, Посольство Норвегії в Тегерані

У 2003—2008 рр. — радник Посольство Норвегії в Кабулі

У 2008—2010 рр. — координатор по Афганістану, Осло, Норвегія

У 2010—2014 рр. — політичний радник посольства Норвегії в РФ.

У 2014—2015 рр. — координатор ОБСЄ та Раді Європи

У 2015—2019 рр. — заступник директора з питань Росії, Євразії та регіонального співробітництва[2]

У 2019—2023 рр. — Посол у Грузії[3][4][5][6] та посол у Вірменії[7][8], з резиденцією в Тбілісі, Грузія[9][10]

З травня 2023 року — Надзвичайний і Повноважний посол Норвегії в Україні, Київ

26 травня 2023 року — вручила копії вірчих грамот заступнику міністра закордонних справ України Євгену Перебийнісу[11].

21 червня 2023 року — вручила вірчі грамоти Президенту України Володимиру Зеленському[12].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Goodbye to Helene Sand Andresen, Norwegian Diplomat
  2. ↑ Тема воєнного конфлікту домінує
  3. ↑ Новоназначенный посол Королевства Норвегия в Грузии Хелена Санд Андерсен, которая прибыла в Тбилиси 1 сентября, представила копии верительных грамот министру иностранных дел Грузии Давиду Залкалиани.
  4. ↑ «Медіа під час війни» — у Тбілісі відбулася конференція Ради Європи за участі українського медіарегулятора
  5. ↑ В МИД Грузии состоялась встреча в связи с вручением премии Михаилу Саакашвили и комментарием посла Норвегии
  6. ↑ NORWEGIAN ACHIEVEMENTS IN GEORGIA - INTERVIEW WITH THE AMBASSADOR
  7. ↑ Президент Армен Саркисян принял верительные грамоты новоназначенного посла Королевства Норвегии в Армении Хелене Санд Андресен
  8. ↑ Armenian Speaker of Parliament, Ambassador of Norway highlight OSCE MG Co-Chairmanship's role in NK conflict settlement
  9. ↑ Посол Норвегии – Украинский народ очень хорошо показал, что он может не только оказывать сопротивление, а и победить Россию
  10. ↑ Ambassador Helene SAND ANDRESEN: “No doubt that Georgia is part of the European family”
  11. ↑ Євген Перебийніс прий няв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Норвегії в Україні
  12. ↑ Глава держави прийняв вірчі грамоти у послів Норвегії, Швейцарії, Азербайджану, Пакистану та Ісландії
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Чинні посли в Україні
Європа
Австрія Арад Бенкьо • Азербайджан Сеймур Мардалієв • Бельгія Пітер Ван Де Вельде • Білорусь Ігор Сокол • Болгарія Костадін Коджабашев • Ватикан Вісвалдас Кулбокас • Велика Британія Мартін Гарріс • Вірменія Володимир Карапетян • Греція Васіліос Борновас • Грузія Георгій Закарашвілі • Данія Оле Егберг Міккельсен • Естонія Аннелі Кольк • Іспанія Рікардо Лопес-Аранда Хагу • Італія П'єр Франческо Дзадзо • Ірландія Тереса Мартіна Ґілі • Кіпр Міхаліс Захаріоглу • Латвія Ілгварс Клява • Литва Вальдемарас Сарапінас • Мальтійський орден Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне • Молдова Валеріу Ківерь • Нідерланди Йеннес де Мол • Німеччина Мартін Єґер • Норвегія Хелене Санд Андресен • Польща Бартош Ціхоцький • Португалія Антоніу Вашку Алвеш Машаду • Північна Македонія Крум Ефремов • Румунія Александру Віктор Мікула • Сербія Аца Йованович • Словаччина Марек Шафін • Словенія Матея Превольшек • Туреччина Мустафа Левент Більген • Угорщина Онтал Гейзер • Фінляндія Яакко Лехтовірта • Франція Гаель Вейсьєр • Хорватія Аніца Джамич • Чехія Радек Пех • Чорногорія Драгіца Понорац • Швейцарія Фелікс Бауманн • Швеція Мартін Оберг
Азія,
Австралія та Океанія
Австралія Брюс Едвардс • Афганістан Валі Монавар • В'єтнам Нгуєн Хоан Тхань • Ізраїль Михайло Бродський • Індія Харш Кумар Джейн • Індонезія Аріф Мухаммед Басалама • Ірак Бакір Ахмад Азіз Аль-Джаф • Іран Манучехр Мораді • Казахстан Калетаєв Дархан Аманович • Катар Гаді Аль-Гаджрі • Киргизстан Ідріс Кадиркулов • КНР Фань Сяньжун • Кувейт Рашід Хамад Аль Адвані • Ліван Алі Дахер • Малайзія Раджа Реза Раджа Заіб Ша • ОАЕ Салем Ахмед Аль-Каабі • Пакистан Надір Хан • Палестина Гашем Хасан Даджані • Південна Корея Кім Хьонг Те • Саудівська Аравія Мохаммед бін Сулейман аль-Машар • Таджикистан Давлаталі Назрізода • Туркменістан Тойли Атаєв • Узбекистан Алішер Курманов • Японія Мацуда Кунінорі
Африка
Південна та Північна Америки
Міжнародні
організації
Європейський Союз Європейський Союз — Катаріна Матернова • НАТО НАТО — Карен МакТір • Організація об'єднаних націй Програма розвитку ООН — Деніз Браун • Європейський банк реконструкції та розвитку — Шевкі Аджунер • Міжнародна організація з міграції — Манфред Профазі
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хелене_Санд_Андресен&oldid=40958197