Надзвичайні і Повноважні Посли країн Європи в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Надзвичайні і Повноважні Посли країн Європи в Києві (Україна). Інформація актуальна станом серпень 2019 року.

Австрія[ред. | ред. код]

  1. Вальтер Ріттер Прінціг фон Гервальт (Walter Ritter von Princig von Herwalt)[1] (1917—1918) т.п.
  2. Форґач Йоганн (Johann Graf Forgách von Ghymes und Gács) (1917—1918)
  3. Карл Фюрстенберг (Karl Emil Egon Anton Maximilian Leo Wratislaw zu Fürstenberg) (1918) т.п.
  4. Міхаель Венінгер (Michael Heinrich Weninger) (10.12.1991—24.01.1992)
  5. Георг Вайс (Georg Weiss) (24.01.1992—29.04.1997)
  6. Фаб'ян Клаус (Klaus Fabjan) (14.05.1997—16.11.2001)
  7. Міхаель Міісс (Michael Miess) (30.11.2001—31.03.2006)
  8. Маркус Вукетіч (Josef Markus Wuketich) (18.07.2006—06.08.2010)
  9. Вольф Дітріх Хайм (Wolf Dietrich Heim) (23.08.2010—08.04.2014)
  10. Герміне Поппеллер (Hermine Poppeller) (08.04.2014-21.08.2019)
  11. Гернот Пфандлер (Gernot Pfandler) (21.08.2019-)

Азербайджан[ред. | ред. код]

  1. Джаліл Садихов (Cəlil Sadıxov) (1918), консул[2]
  2. Юсиф Везир Чеменземінлі (Yusif Vəzir Çəmənzəminli) (01.11.1918-07.1919), представник[3][4][5]
  3. Абдул-Алі Таїр-огли (1921-1923), посол АСРР в УСРР.[6]
  4. Назім Гусейн огли Ібрагімов (Nazim İbrahimov) (1997–2001), посол
  5. Талят Мусеіб огли Алієв (Tələt Əliyev) (2001–2010), посол
  6. Ейнула Ядулла оглу Мадатлі (Eynulla Mədətli) (2010-2015), посол
  7. Назім Спартак оглу Алієв (Nazim Spartak oğlu Əliyev) (2015-2016), т.п.
  8. Азер Худаяр оглу Худієв (Azər Xudiyev) (2016-)[7][8]

Албанія[ред. | ред. код]

  1. Енвер Абдюль Фая (Enver Faja) (1994-1997), з резиденцією у Варшаві.
  2. Сокол Джйока (Sokol Gjoka) (2003-2008)
  3. Флорент Челіку (Florent Cheliku) (2008-2014)[9]
  4. Шпреса Курета (Shpressa Kureta) (2015-)

Бельгія[ред. | ред. код]

  1. Крістофферсен Інгеборг (1992—1995)
  2. Вільфрід Нартус (1995—1998)[10],[11]
  3. П'єр Жан Марі Антуан Вазен (1998—2000)
  4. П'єр Клеман Дюбюіссон (2000—2003)
  5. П'єр Коло (2003—2006)
  6. Марк Вінк (2006—2011)
  7. Яна Зікмундова (2011—2014)[12]
  8. Люк Якобс (2014[13]— 2018)
  9. Алекс Ленартс (2018—)

Білорусь[ред. | ред. код]

  1. Смолич Аркадій Антонович (біл. Смоліч Аркадзь Антонавіч) (1918)
  2. Цвікевич Олександр Іванович (біл. Цвікевіч Аляксандр Іванавіч) (1919)
  3. Курашик Віталій Володимирович (біл. Курашык Віталь Уладзіміравіч) (1993—2001)
  4. Величко Валентин Володимирович (біл. Вялічка Валянцін Уладзіміравіч) (2001—2016)
  5. Сокол Ігор Сергійович (біл. Сокал Ігар Сяргеевіч) (2016 —)

Болгарія[ред. | ред. код]

  1. Шишманов Іван Димитров (1918—1919)
  2. Марков Петр Кристєв (1992—1998)
  3. Димитров Александр (1998—2002)
  4. Ангел Ніколаєв Ганев (2002—2007)
  5. Дімітар Цвєтков Владіміров (2007—2012)
  6. Красімір Неделчев Мінчев (2012—2018)[14][15]
  7. Костадін Ташев Коджабашев (2019-)[16].

Боснія та Герцеговина[ред. | ред. код]

  1. Бранімір Мандіч (Branimir Mandic) (Бранимир Мандић) (2006-2009), з резиденцією в Будапешті[17]
  2. Нікола Джукич (Nicola Ðukić) (2009-2013)[18]
  3. Желько Янетович (Željko Janjetović) (2013-2016)
  4. Александар Драгічевич (Aleksandar Dragičević) (2016-)[19]

Ватикан[ред. | ред. код]

  1. Джованні Дженоккі (1920)
  2. Антоніо Франко (1992-1999)
  3. Микола Етерович (1999-2004)
  4. Іван Юркович (2004-2011)
  5. Вечеслав Тумір (2011) т.п.
  6. Томас Едвард Ґалліксон (2011-2015)
  7. Клаудіо Гуджеротті (2015-)

Велика Британія[ред. | ред. код]

  1. Баґґе Джон Піктон (1917)
  2. Саймон Гіманс (1992–1995)
  3. Рой Стівен Рів (1995–1999)
  4. Сміт Роланд Гедлі (1999–2002)
  5. Роберт Брінклі (2002–2006)
  6. Тімоті Барроу (2006–2008)
  7. Мартін Гарріс (03.2008-07.2008) т.п.
  8. Лі Тернер (2008–2012)
  9. Саймон Сміт (2012-2015)
  10. Джудіт Гоф (2015-2019)[20]
  11. Мелінда Сіммонс (2019-)

Вірменія[ред. | ред. код]

  1. Дзамоєв Григорій Сергійович (1918—1919)
  2. Сілванян Грач Гамлікович (1993—2003)
  3. Хачатрян Армен Авакович (2003—2010)
  4. Манукян Андранік Єнокович (2010—2018)
  5. Тигран Сейранян (2018-)[21]

Греція[ред. | ред. код]

  1. Васіліос Патсікакіс (1993—1998)
  2. Контумас Дімітріс (1998—2002)
  3. Панайотіс Гумас (2002—2006)
  4. Хараламбос Дімітріу (2006—2009)
  5. Георгіос Георгунтзос (2009—2013)
  6. Василіс Пападопулос (2013—2016)[22]
  7. Георгіос Пукаміссас (2016-2019)[19]
  8. Васіліос Борновас (2019-)

Грузія[ред. | ред. код]

  1. Тевзая Віктор Васильович (1918—1919)
  2. Чечелашвілі Валерій (1994—1995)
  3. Катамадзе Грігол (1995—1998)
  4. Чачава Малхаз (1998—2000)
  5. Катамадзе Грігол (2000—2007)
  6. Цинцадзе Арчіл (2007)
  7. Антадзе Мераб (2007—2009)
  8. Катамадзе Грігол (2009—2013)
  9. Міхеїл Уклеба (2013—2017)[22]
  10. Гела Думбадзе (2017—2019)[23]
  11. Теймураз Шарашенідзе (2019—)

Данія[ред. | ред. код]

  1. Крістіан Фабер-Род (1992–1997)
  2. Йорн Крогберк (1997–2001)
  3. Мартін Кофод (2001–2002)
  4. Крістіан Фабер-Род (2002–2005)
  5. Уффе Андерссьон Балслев (2005–2009)
  6. Мікаель Борг-Хансен (2009-2013)
  7. Мерете Юль (2013-2017)[24]
  8. Рубен Медсен (2017-)[23].

Естонія[ред. | ред. код]

  1. Едуард Рітсон (1918), консул
  2. Андрєй Біров (1992 — 1995), посол
  3. Тійт Матсулевич (1995 — 1999)
  4. Тійт Набер (1999 — 2002)
  5. Пауль Леттенс (2002 — 2007)
  6. Яан Хейн (2007 — 2011)
  7. Лаурі Лепік (2011 — 2012)
  8. Сулев Канніке (2012 —2016)
  9. Герт Антсу (2016 —2019)[25]
  10. Каімо Кууск (2019 —)[26]

Ірландія[ред. | ред. код]

  1. Патрік МакКейб (Patrick McCabe) (1992-1995)[27][28]
  2. Марі Крос (Marie Cross) (1995-1999), з резиденцією в Празі
  3. Майкл Коллінз (Michael Collins) (1999-2001)
  4. Джозеф Хейс (Joseph Hayes) (2002-2005)
  5. Донал Гаміл (Donal Hamill) (2005-2008)[29]
  6. Річард Райан (Richard Ryan) (2009-2011)
  7. Елісон Келлі (Alison Kelly) (2012-2015) [30]
  8. Чарльз Шіген (Charles Sheehan) (2015-2019)
  9. Кліона Манахан (Cliona Manahan) (2019-)[31]

Ісландія[ред. | ред. код]

  1. Олафур Егілссон (Ólafur Egilsson) (1993-1994), з резиденцією у Москві[32]
  2. Гуннар Гуннарссон (Gunnar Gunnarsson) (1994-1998)
  3. Корнеліус Сігмундссон (Kornelius Sigmundsson) (19.10.1999-23.02.2004), з резиденцією в Гельсінкі.
  4. Йон Балдвін Ганнібалссон (Jón Baldvin Hannibalsson) (23.02.2004-12.10.2006)
  5. Ганнес Гейміссон (Hannes Heimisson) (12.10.2006-26.05.2010)
  6. Елін Флігенрінг (Elín Flygenring) (26.05.2010-11.09.2014)
  7. Крістін Аталбйорг Арнадоттір (Kristín A. Árnadóttir) (11.09.2014[13]-23.10.2018)
  8. Арні Тор Сігурдссон (Árni Þór Sigurðsson) (23.10.2018 - )[33].

Іспанія[ред. | ред. код]

  1. Едуардо Хунко (1992–1997)
  2. Фернандо Хосе Бельйосо Фернандес (1997–2001)
  3. Луїс Гомес де Аранда і Війєн (2001–2005)
  4. Луіс Хав'єр Хіль Каталіна (2005–2009)
  5. Хосе Родрігез Мояно (2009-2013)
  6. Херардо Анхель Бугайо Оттоне (2013-2017)[13]
  7. Сільвія Йозефіна Кортес Мартін (2017-...)[34]

Італія[ред. | ред. код]

  1. Вітторіо Клаудіо Сурдо (1992—1996)
  2. Бертінетто Джан Лука (1996—2000)
  3. Гетц Йоланда Брунетті (2000—2004)
  4. Фабіо Фаббрі (2004—2007)
  5. П'єтро Джованні Доннічі (2007—2012)
  6. Фабріціо Романо (2012—2016)
  7. Давіде Ла Чечіліа (2016—)

Кіпр[ред. | ред. код]

  1. Гетьманенко Юрій Іванович (1995-)(Почесний консул Кіпру в Україні)
  2. Леонідас Маркідес (Leonidas S. Markides) (2006—2008) за сумісництвом з резиденцією в Берліні[35]
  3. Пантіас Еліадес (Pantias D. Eliades) (2008—2009) за сумісництвом з резиденцією в Берліні
  4. Евагорас Вріонідіс (2009—2013), з резиденцією в Києві.
  5. Вассос Чамберлен (2013—2017)[24]
  6. Луїс Телемаху (2017-)[36]

Латвія[ред. | ред. код]

  1. Петеріс Сімсонс (1994-1997)
  2. Петеріс Вайварс (1997-2001)
  3. Андріс Вілцанс (2001-2007)
  4. Атіс Сьянітс (2007-2011)
  5. Аргіта Даудзе (2011-2015)
  6. Юріс Пойканс (2015[37]-)

Литва[ред. | ред. код]

  1. Віргіліюс Коризна (Virgilijus Koryzna) (1992—1993) т.п.[38][39]
  2. Ромуальдас Рамошка (Romualdas Ramoška) (1993—1997)
  3. Плячкайтіс Вітаутас Пятрас (Vytautas Petras Plečkaitis) (1997—2002)
  4. Вікторас Баубліс (Viktoras Baublys) (2002—2005)
  5. Альгірдас Кумжа (Algirdas Kumža) (2005—2009)
  6. Пятрас Вайтекунас (Petras Vaitiekūnas) (2010-2014)
  7. Марюс Януконіс (Marius Janukonis) (2015-)[40]

Люксембург[ред. | ред. код]

  1. Жан-Марі Остерт (Jean-Mary Ostert) (1992-), з резиденцією в Люксембурзі[41]
  2. Пьєр-Луїс Лоренц (Pierre-Louis Lorenz) (2002-2005), з резиденцією в Празі
  3. Марк Курт (Marc Courte) (2005—2008)[42][43]
  4. Жан Фальц (Jean Faltz) (2008—2012)
  5. Мішель Праншер-Томассіні (Michèle Pranchère-Tomassini) (2013-)
  6. Жерар Леон П'єр Філіпс (Gérard Léon Pierre Philipps) (2018-)[44].

Північна Македонія[ред. | ред. код]

  1. Владо Блажевскі (1997 — 2003)
  2. Мартін Гулескі (2003 — 2008)
  3. Ілія Ісайловскі (2008 — 2009)
  4. Ацо Спасеновскі (2010 — 2014)
  5. Столе Змейкоскі (2014-)

Мальта[ред. | ред. код]

  1. Моріс Джозеф Лубрано (Morris Joseph Lubrano) (1992-)[45][46]
  2. Годвін Монтанаро (Godwin Montanaro) (2011-)[47]
  3. Джон Дебоно (John Debono) (2015-), з резиденцією на Мальті.

Мальтійський орден[ред. | ред. код]

  1. Пауль Фрідріх фон Фурхерр[48] (2008–2012)[49], посол за сумісництвом.
  2. Пауль Фрідріх фон Фурхерр (2012-2014)
  3. Антоніо Ґаззанті Пульєзе ді Котроне (2014-)[50]

Молдова[ред. | ред. код]

  1. Боршевич Іон Гаврил (1993-1994)
  2. Руссу Іон Ніколає (1994-1998)
  3. Андрієвські Олексій Олександрович (1998-2003)
  4. Ніколає Черномаз (2003-2005)
  5. Михаїл Лаур (2006)
  6. Сержіу Статі (2006-2009)
  7. Ніколає Гуменний (2009-2010)
  8. Іон Стевіле (2010-2015)
  9. Руслан Болбочан (2015-)

Нідерланди[ред. | ред. код]

  1. Роберт Серрі (1992–1996)
  2. Онно Гаттінга ван 'т Сант (1997–2001)
  3. Монік Франк (2001–2005)
  4. Рональд Келлер (2005–2009)
  5. Пітер Ян Волтерс (2009-2013)
  6. Кейс Кломпенхаувер (2013-2017)
  7. Едуард Хукс (2017-2019)
  8. Йоганнес де Мол (2019-)

Німеччина[ред. | ред. код]

  1. Адальберт Магдебурзький (961)
  2. Альфонс Мумм фон Шварценштейн (1917-1918)
  3. Йоханнес Граф фон Берхем (1918-1919) т.п.
  4. Хеннеке Граф фон Бассевітц (1992—1993)
  5. Александр Арно (1993—1996)
  6. Ебергард Гайкен (1996—2000)
  7. Дітмар Ґерхард Штюдеман (2000—2006)
  8. Рейнгард Шеферс (2006—2008)
  9. Ганс-Юрген Гаймзьот (2008-2012)
  10. Крістоф Вайль (2012-2016)
  11. Ернст Райхель (2016-2019)
  12. Анка Фельдгузен (2019-)

Норвегія[ред. | ред. код]

  1. Ойвінд Нордслеттен (1992—1997)
  2. Андрес Хельсет (1997—2001)
  3. Йостейн Бернхардсен (2001—2006)
  4. Олав Берстад (2006—2011)
  5. Йон Фредріксен (2011—2014)
  6. Ойвінд Нордслеттен (2014—2016) т.п.
  7. Уле Тер'є Хорпестад (2016-)

Польща[ред. | ред. код]

  1. Якуб Смяровський (Jakub Smiarowski) (1648)
  2. Адам Кисіль (Adam Kisiel) (1648-1651)
  3. Станіслав Ванькович (Stanisław Wańkowicz (Senior)) (1918)
  4. Богдан Кутиловський (Bogdan Kutylowski) (1919–1921)
  5. Францішек Ян Пуласький (Franciszek Jan Pułaski) (1921)
  6. Францішек Харват (Franciszek Charwat) (1921–1923)
  7. Марцелі Шарота (Marceli Szarota) (1923–1924)
  8. Єжи Козакевич (Jerzy Kozakiewicz) (1992–1997)
  9. Єжи Бар (Jerzy Bahr) (1997–2001)
  10. Марек Зюлковський (Marek Ziółkowski) (2001–2005)
  11. Яцек Ключковські (Jacek Kluczkowski) (2005–2010)
  12. Даріуш Гурчинський (Dariusz Górczyński) (2010–2011)
  13. Генрик Літвін (Henryk Litwin) (2011-2016)
  14. Ян Пєкло (Jan Piekło) (2016-2019)[51]
  15. Бартош Ціхоцький (Bartosz Cichocki) (2019-)

Португалія[ред. | ред. код]

  1. Мануель Корте-Реал (1993 — 1998)
  2. Антоніу Фелікс Мамаду де Фарія і Майа (1998 — 2001)
  3. Педру Мануел Сарменту де Вашконселуш і Каштру (2001 — 2005)
  4. Жозе Мануел Пессанья Вієгаш (2005 — 2009)
  5. Маріо Жезуш Душ Сантуш (2009 — 2014)
  6. Марія Кріштіна Серпа ди Алмейда (2014[52]-)

Росія[ред. | ред. код]

  1. Тухачевський Яків Омелянович (1634-1635)
  2. Гречанін Степан Олександрович (1636-1637)
  3. Старков С. (1638-1639)
  4. Унковський Григорій (1649)
  5. Бутурлін Василь Васильович (1653-1655)
  6. Хитрово Богдан Матвійович (1657-1658)
  7. Тяпкін Василь Михайлович (1677-1680)
  8. Некрасов Микола Віссаріонович (1917)
  9. Смоляков Леонід Якович (1991–1996), посол
  10. Дубінін Юрій Володимирович (1996–1999), посол
  11. Абоїмов Іван Павлович (1999–2001), посол
  12. Черномирдін Віктор Степанович (2001–2009), посол
  13. Лоскутов Всеволод Володимирович (2009), радник, т.п.
  14. Зурабов Михайло Юрійович (2009–02.2014), посол
  15. Воробйов Андрій Володимирович (02.2014-06.2014), радник, т.п.
  16. Зурабов Михайло Юрійович (06.2014-07.2016), посол
  17. Торопов Сергій Львович (2016), т.п.
  18. Лукашик Олександр Петрович (2016-), т.п.

Румунія[ред. | ред. код]

  1. Георгій Касторіотис (Gheorghe Castriotul) (1697-1703)
  2. Константін Коанде (Constantin Coandă) (1917)
  3. Константін Концеску (1917–1918)
  4. Бістреану Іон (1993–1998)
  5. Дінуку Міхай (Mihai Dinucu) (1998–1999)
  6. Корнел Іонеску (1999–2000) т.п.
  7. Александру Корня (2000–2005)
  8. Траян Лауренціу-Христя (Traian Laurentiu Hristea) (2005–2010)
  9. Корнел Іонеску (2010-2016)
  10. Крістіан-Леон Цуркану (Cristian-Leon Țurcanu) (2016-)[53]

Сан-Марино[ред. | ред. код]

  1. Паоло Еспозіто (Paolo Esposito) (24.03.2006[54][55]—)

Сербія[ред. | ред. код]

  1. Гойко Дапчевич (19??-2000)
  2. Філіпович Раде (2000-2004)
  3. Горан Алексич (2004-2009)
  4. Душан Лазич (2009-2013)
  5. Раде Булатович (2013-)

Словаччина[ред. | ред. код]

  1. Роберт Гаренчар (Robert Harenčár) (1993 — 1995)
  2. Йозеф Мігаш (Jozef Migaš) (1995 — 1996)
  3. Ольга Мігалікова (Ol'ga Mihaliková) (1996 — 1999) т.п.
  4. Васіл Грівна (Vasiľ Grivna) (1999 — 2005)
  5. Урбан Руснак (Urban Rusnák) (2005 — 2009)
  6. Павол Гамжік (Pavol Hamžík) (2009 — 2013)
  7. Юрай Сівачек (Juraj Siváček) (2013 — 2018)[13]
  8. Марек Шафін (Marek Šafin) (2018-)[56]

Словенія[ред. | ред. код]

  1. Ференц Хайош (Hajós Ferenc) (1992—1998), посол з резиденцією в Будапешті
  2. Іда Мочівнік (Ida Močivnik) (1998—2002), посол
  3. Андрей Геренчер (Andrej Gerenčer) (2002—2006), посол
  4. Прімож Шеліго (Primož Šeligo) (2006 — 2010) — посол з резиденцією в Києві
  5. Наташа Прах (Nataša Prah) (2010 — 2014) — тимчасовий повірений
  6. Наташа Прах (Nataša Prah) (2014—2018) — посол[13]
  7. Матея Крачун (Mateja Kračun) (2018—2019) — тимчасовий повірений
  8. Томаж Менцін (Tomaž Mencin) (2019-)[57].

Угорщина[ред. | ред. код]

  1. Форґач Йоганн (1917–1918)
  2. Андраш Палді (1992)
  3. Іштван Варґа (1992–1995)
  4. Лоранд Тот (1995–1997)[58][59]
  5. Янош Кішфалві (1997–2001)
  6. Ференц Контра (2001–2003)
  7. Янош Тот (2003–2008)
  8. Андраш Баршонь (2008–2010)
  9. Міхаль Баєр (2010-2014)
  10. Ерно Кешкень (2014[52]-2018)
  11. Іштван Ійдярто (2018-)

Фінляндія[ред. | ред. код]

  1. Герман Гуммерус (1918)
  2. Ерік Ульфстедт (1993–1996)
  3. Мартті Ісоаро (1996–2000)
  4. Тімо Юхані Репо (2000–2003)
  5. Лаура Рейніля (2003–2007)
  6. Крістер Міккелссон (2007–2011)
  7. Ар'я Макконен (2011–2015)
  8. Юга Віртанен (2015—2019)
  9. Пяйві Маріт Лаіне (2019-)

Франція[ред. | ред. код]

  1. Табуї Жорж (1917–1918)
  2. Юг Перне (1991–1993)
  3. Мішель Песік (1993–1995)
  4. Домінік Шасар (1995–1997)
  5. Паскаль Фіескі (1997–2001)
  6. Філіп де Сюремен (2002–2005)
  7. Везіан Жан-Поль Клод (2005–2008)
  8. Жак Фор (2008–2011)
  9. Ален Ремі (2011–2015)
  10. Ізабель Дюмон (2015–2019)
  11. Етьєн де Понсен (2019-)

Хорватія[ред. | ред. код]

  1. Онесін Цвітан (1992–1995)
  2. Джуро Відмарович (1995–1999)
  3. Мар’ян Комбол (1999–2002)
  4. Маріо Миколич (2002–2006)
  5. Желько Кірінчич (2006–2012)
  6. Томіслав Відошевіч (2012–)

Чорногорія[ред. | ред. код]

  1. Властімір Джуричанін (2006-2008) т.п.
  2. Желько Радулович (Željko Radulović) (2008-2013)[60] з резиденцією в Подгориці
  3. Любомир Мішуровіч (Ljubomir Mišurović) (2013-2015)[61] з резиденцією в Подгориці
  4. Любомир Мішуровіч (Ljubomir Mišurović) (2015-)[61] з резиденцією в Києві[62]

Чехія[ред. | ред. код]

  1. Роберт Гаренчар (1992–1993) т.п.
  2. Павел Маша (1993–1997)
  3. Йозеф Врабець (1997–2002)
  4. Карел Штіндл (2002–2007)
  5. Ярослав Башта (2007–2010)
  6. Вітезслав Півонька (2010–2011) т.п.
  7. Іван Почух (2011–2016)
  8. Радек Матула (2017-)

Швейцарія[ред. | ред. код]

  1. Анна Барбара Бауті (Anne Barbara Bauty) (13.7.1992 — 5.2.1993) т.п.[63]
  2. Армен Каммер (Armin Kammer) (5.2.1993 — 31.7.1996), посол
  3. Сільвія Паулі (Sylvia Pauli) (05.08.1996 — 29.02.2000)
  4. Жан-Франсуа Каммер (Jean-François Kammer) (2000—2007)
  5. Георг Цюблер (George Zubler) (2007—2011)
  6. Крістіан Шьоненбергер (Christian Schoenenberger) (2011—2015)
  7. Гійом Шойрер (Guillaume Scheurer) (2015[37]- 2019)
  8. Клод Вільд (Claude Wild) (2019-)

Швеція[ред. | ред. код]

  1. Мартін Ларс Вільгельм Алексіс Халлквіст (1992—1996)
  2. Йоран Сігурд Якобсон (1996—2000)
  3. Свен Улоф Оке Петерсон (2000—2004)
  4. Йон-Крістер Оландер (2004—2008)
  5. Стефан Гуллгрен (2009—2013)
  6. Андреас фон Бекерат (2013—2016)
  7. Мартін Хагстрьом (2016-)

ЄС[ред. | ред. код]

  1. Ієн Тіндалл Боуг (2004—2008)
  2. Жозе Мануел Пінту Тейшейра (2008—2012)
  3. Ян Томбінський (2012—2016)
  4. Хюг Мінгареллі (2016—теперішній час )

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Агстнер Р. Про цісарів, консулів і купців — Австрія і Україна 1785—2010. — Wien-Berlin: Lit Verlag GmbH&Co.KG,2011.-409c
  2. Колишні посли Азербайджану в Україні Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine. на сайті Посольства Азербайджану в Україні
  3. Повідомлення газети «Азербайджан» про призначення М. Ю. Везірова дипломатичним представником в Україні (Азербайджан. 3 листопада 1918 № 25.)
  4. Донесення дипломатичного представника Азербайджанської Республіки в Україні М. Ю. Везірова міністру закордонних справ М. Ю. Джафарову № 32 12 липня 1919 г.(ГААР, ф. 970. оп. 1, д. 40, л.9-11. Оригінал.)
  5. Нармин ТАИРЗАДЕ Первые дипломированные юристы — Азербайджанцы
  6. «СОЦІАЛЬНА ІСТОРІЯ НАУКОВИЙ ЗБІРНИК ВИПУСК VIII КИЇВ – 2012 УДК 94: 316. 3 (08) ББК 63. 3 + 60. 5 є 4 С 69 Соціальна історія: Науковий збірник / За ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. – К.: ...»
  7. Resuming of the Odessa-Brody project is beneficial for both sides – Ambassador of Azerbaijan to Ukraine Azer Khudiyev. Архів оригіналу за 2016-10-26. Процитовано 2017-02-16. 
  8. Президент України прийняв вірчі грамоти від низки іноземних послів
  9. Ющенко прийняв вірчі грамоти у послів-сумісників
  10. Вільфрід Нартус "Існує тільки один просто бельгієць — король
  11. Співчуття родині покійного посла Вільфріда Нартуса. 15.05.2003. Архів оригіналу за 10.10.2006. Процитовано 13.09.2014. 
  12. Президент прийняв вірчі грамоти від Послів іноземних держав
  13. а б в г д Порошенко прийняв вірчі грамоти від 13 послів
  14. Указ № 170 за назначаване на Красимир Неделчев Минчев за извънреден и пълномощен посланик на Република България в Украйна 23 април 2012 г.[недоступне посилання з квітень 2019]
  15. Великий друг КУП НАНУ — Посол Республіки Болгарія в Україні пан Красімір Мінчев завершує свою дипломатичну каденцію
  16. Президент України прийняв вірчі грамоти у послів низки іноземних держав 16 травня 2019 року
  17. ПОСОЛЬСТВО БОСНИИ И ГЕРЦЕГОВИНЫ В УКРАИНЕ (ПО СОВМЕСТИТЕЛЬСТВУ)
  18. В Киеве собрались 9 послов - ждут только Теффта и Зурабова
  19. а б Президент прийняв вірчі грамоти у Послів Греції, Перу та Боснії і Герцеговини 20 грудня 2016 року
  20. Новий британський посол Гоф прибуде в Україну 7 вересня
  21. Вірменія призначила нового посла в Україні
  22. а б Президент прийняв вірчі грамоти від Послів іноземних держав
  23. а б Президент прийняв вірчі грамоти у послів Данії, Афганістану та Грузії
  24. а б Президент прийняв вірчі грамоти від Послів іноземних держав. 13.09.2013
  25. Eesti välisesindused selles riigis
  26. K. Kuuse nimetamine ja G. Antsu tagasikutsumine Vastu võetud 11.07.2019 nr 472
  27. Надзвичайний і Повноважний Посол Ірландії в Україні Патрик МакКейб вручив вірчі грамоти президенту України Леоніду Кравчуку. Київ. 1992 рік. Фото Володимира Фаліна. Із фондів Укрінформу.
  28. Ambasador Irlandii Patrick McCabe w SGH
  29. Ambassador on way to Sweden
  30. Президент прийняв вірчі грамоти від Послів іноземних держав. 02.07.2012
  31. Ambassador Cliona Manahan. Ambassador Manahan became Ambassador of Ireland to the Czech Republic in September 2019. The Embassy of Ireland is also accredited to Ukraine.
  32. Міністерство закордонних справ Ісландії. Архів оригіналу за 26 березень 2016. Процитовано 11 лютий 2015. 
  33. Президент України прийняв вірчі грамоти у послів Ізраїля, Катару, Бельгії, Ісландії в Україні 23 жовтня 2018 року
  34. Керівництво. www.exteriores.gob.es (es-ES). Процитовано 2018-04-24. 
  35. Cyprus Ambassador Leonidas Markides presented his credentials to the President of Ukraine - 16/10/2006
  36. Посольство Республіки Кіпр в Україні
  37. а б Президент прийняв вірчі грамоти від послів низки іноземних країн
  38. 1992–1993 m. pirmasis Lietuvos atstovas Ukrainoje buvo laikinasis reikalų patikėtinis Virgilijus Koryzna.
  39. Santykių atnaujinimo 20-metis[недоступне посилання з жовтня 2019]
  40. LIETUVOS RESPUBLIKOS PREZIDENTAS 2015 m. kovo 6 d. Nr. 1K-248 DEKRETAS DĖL MARIAUS JANUKONIO SKYRIMO LIETUVOS RESPUBLIKOS NEPAPRASTUOJU IR ĮGALIOTUOJU AMBASADORIUMI UKRAINOJE
  41. Надзвичайний і Повноважний Посол Великого Герцогства Люксембург в Україні Жан-Марі Остерт вручив вірчі грамоти президенту України Леоніду Кравчуку. Київ. 1992 рік. Фото Володимира Фаліна. Із фондів Укрінформу.
  42. ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ОТРИМАВ ВІРЧІ ГРАМОТИ ВІД ПОСЛІВ ЕКВАТОРІАЛЬНОЇ ГВІНЕЇ, ІРЛАНДІЇ, ЗАМБІЇ, ЛЮКСЕМБУРГУ, МАЛІ ТА ШРІ-ЛАНКИ. Архів оригіналу за 19 травень 2017. Процитовано 26 квітень 2017. 
  43. Ambassador of Luxembourg to Ukraine wraps up his diplomatic mission in Ukraine
  44. Президент України прийняв вірчі грамоти Послів Люксембургу, Киргизстану та Марокко
  45. Чрезвычайный и Полномочный Посол Республики Мальта в СССР Морис Джозеф Лубрано и первый заместитель председателя президиума Верховного Совета СССР Петр Демичев (слева направо) во время вручения послом верительных грамот.
  46. Надзвичайний і Повноважний Посол Мальти в Україні Моріс Джозеф Лубрано вручив вірчі грамоти президенту України Леоніду Кравчуку. Київ. 1992 рік. Фото Володимира Фаліна. Із фондів Укрінформу.
  47. Ambassador Godwin Montanaro
  48. Пауль Фрідріх фон Фурхерр: «Під гуманітарною допомогою ми розуміємо не тільки посилки з одягом» Юрій Макаров «Дзеркало тижня. Україна» № 24, 06 липня 2012, 19:50. Архів оригіналу за 1 жовтень 2012. Процитовано 13 вересень 2014. 
  49. Вручення вірчих грамот послами іноземних держав. 21 листопада 2008 року
  50. Перший заступник Міністра закордонних справ України Наталія Галібаренко прийняла копії вірчих грамот від новопризначеного Надзвичайного та Повноважного Посла Мальтійського Ордену в Україні Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне
  51. МЗС Польщі призначило нового посла в Україні
  52. а б Президент прийняв вірчі грамоти від послів іноземних держав в Україні 01/12/2014. Архів оригіналу за 8 грудень 2014. Процитовано 28 березень 2017. 
  53. Вручення копії вірчих грамот
  54. Президенту вручили ряд вірчих грамот
  55. Paolo Esposito preidente Cidec
  56. Заступник Міністра Василь Боднар прийняв копії Вірчих грамот від новопризначеного Посла Словаччини в Україні Марека Шафіна
  57. Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у послів низки іноземних держав 24 липня 2019 року
  58. Інтерв'ю з послом Угорщини в Україні, кінознавцем Лорандом Тотом. Архів оригіналу за 24 березень 2017. Процитовано 2 квітень 2017. 
  59. ВЕНГЕРСКОЕ КИНО ТАК ЖЕ ХОРОШО, КАК И ВЕНГЕРСКОЕ ВИНО
  60. Ющенко розповів про своє першочергове завдання
  61. а б Янукович прийняв вірчі грамоти від послів низки країн і розповів їм про успіх реформ в Україні
  62. Посольство Чорногорії в Україні
  63. Diplomatic Documents of Switzerland 1848—1975

Посилання[ред. | ред. код]