Хондрит (хвороба)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хондрит (грец. chondros — хрящ) — запалення хряща й охрястя. У самому хрящі, в котрому мало судин й нервів, частіше розвивається не запальний, а деструктивний процес (некроз).

Хондрит спостерігають при інфекційних захворюваннях (збудники яких виробляють хондролітичні ферменти), наприклад після тифу, скарлатини, грипу, при пораненнях. Найхарактернішим є ураження ребер (травматичний хондрит): біль, припухлість, надалі виникнення свищів. При хондриті гортані можливі дихальні розлади (набряк голосової щілини). Ураження суглобних хрящів спостерігають при артриті. Лікування хондриту в початковому періоді захворювання консервативне, полягає в застосуванні антибіотиків широкого спектра дії, фізіотерапевтичних процедур (УФ-опромінення, УВЧ); з появою некрозів і нориць — хірургічне.

Джерела[ред.ред. код]