Скарлатина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Streptococcus pyogenes

Скарлати́на (від лат. scarlatium — яскраво-червоний) — гостре антропонозне інфекційне захворювання, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки, найбільше з них уражені піднебінні, та характерною дрібнокрапчастою екзантемою (висипом). Схильна до гнійно-септичних та алергічних ускладнень.

Етіологія[ред.ред. код]

Збудник — бета-гемолітичний стрептокок групи А (S. pyogenes).

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Стрептококи.

Епідеміологічні особливості[ред.ред. код]

Джерело інфекції — хворий з початку захворювання до 4-5 діб після зникнення клінічних симптомів.

Основний механізм передачі збудника — повітряно-крапельний, вони можу також непрямо передаватися через білизну, предмети побуту, іграшки. Вхідними воротами інфекції є ротоглоткові мигдалики.

Захворювання частіше спостерігають у холодну пору року. Зустрічаються як поодинокі (спорадичні) випадки, так і епідемії. Серед хворих переважають діти. Після перенесеного захворювання формується тривалий антитоксичний імунітет.

Патогенез[ред.ред. код]

Первинне вогнище інфекції — у мигдаликах та носоглотці. Мікроб проникає у мигдалики, де спричинює гнійне запалення, у регіонарні лімфатичні вузли з розвитком лімфаденіта. До крові потрапляють токсини та алергени стрептокока. Тяжкі форми та ускладнення скарлатини пов'язані із токсичним впливом, генералізацією стрептокока та розвитком алергії, внаслідок чого уражається серце, нирки, рідше інші органи.

Клінічні прояви[ред.ред. код]

Малиновий язик, частково прикритий білим нашаруванням, характерний для розпалу перебігу скарлатини.

Тривалість інкубаційного періоду від декількох годин до 12 днів. Типова форма скарлатини починається гостро: після незначної остуди температура тіла за 6-7 годин підвищується до 38,5-40 °C. У маленьких дітей при цьому нерідко з'являється однократне або повторна блювання. Хворі скаржаться на головний біль, нездужання, хворобливість при ковтанні.

Наприкінці першої доби захворювання (іноді на другий день) з'являються характерні плямисті дрібні висипання на шкірі. Спочатку висип з'являється на шиї та верхній частині грудей, а упродовж наступних 2-3-х днів поширюється по всьому тілу. Висип складається з численних дрібно крапчастих елементів, густо розташованих та утворюючих на шкірі щільне насичено-рожеве поле. У складках тіла висипу немає.

Обличчя хворого злегка опухле, щоки яскраво гіперемійовані, тоді як підборіддя та рот на ділянці, обмеженій носо-губними складками, відрізняються різкою блідістю («скарлатинозний трикутник»). У ротоглотці відмічають розлиту гіперемію м‘якого піднебіння, язичка та мигдаликів. Бруднувато-білі або жовтуваті нашарування вкривають мигдалики, лімфатичні фолікули глотки, поширюючись іноді на м'яке піднебіння та язичок. У хворих збільшуються регіонарні підщелепні лімфатичні вузли.

Характерний скарлатинозний трикутник у розпал хвороби - є блідість шкіри навколо рота на тлі характерного висипу на щоках.

Протягом перших 2-3-х днів хвороби язик залишається вологим, вкритим сірувато-білим нашаруванням; з 3-4-го дня нашарування зникають і тоді вид язика стає досить характерним. На кінчику його можна побачити численні набряклі сосочки, а забарвлення язика стає яскраво червоним («малиновий язик»).

Температура тіла зберігається на високих цифрах упродовж 3-6 днів, потім починає знижуватися та нормалізується на 9-10-й день хвороби. Одночасно покращується загальний стан хворого, зменшується інтоксикація, зникає висип та інші симптоми. На шкірі. особливо на долонях відбувається характерне злущення шкіри.

Критерії тяжкості[ред.ред. код]

  • Легка форма: температура тіла підвищена до 38 °C, помірно виражені симптоми інтоксикації, загальний стан задовільний, катаральна ангіна, незначний висип на шкірі, клінічні симптоми тривалістю 3-5 днів.
  • Середньо-тяжка форма: температура тіла підвищена до 39-40 °C, тривалість 5-7 днів, головний біль, повторна блювота, яскравий, інтенсивний висип на шкірі, фолікулярна, лакунарна ангіна, енантема на м'якому піднебінні, розвиток ускладнень.
  • Тяжка форма: значно виражений інтоксикаційний синдром, температура тіла до 40 °C та вище, можлива поява менінгеальних симптомів, судоми, порушення свідомості, висип із ціанотичним відтінком, геморагічний висип, розвиток ускладнень.
  • Септична форма: характеризується некротичною ангіною, некротичним назофарингітом, розвитком септичних ускладнень.

Ускладнення[ред.ред. код]

Діагностика[ред.ред. код]

Хворобу розпізнають на основі епідеміологічних даних, клінічної картини. Для діагнозу скарлатини важливим є виявлення характерного висипу та гнійного ураження мигдаликів.

Загальноклінічні дослідження[ред.ред. код]

Клінічний аналіз крові — відзначають лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув формули вліво, еозинофілію, підвищення ШОЕ

Специфічні дослідження[ред.ред. код]

  • Бактеріологічне дослідження слизу із ротоглотки (виділення гемолітичного стрептококу групи А);
  • Серологічний (наростання титрів антистрептолізину О в динаміці).

Диференційний діагноз[ред.ред. код]

Проводять з ангінами різної етіології (включаючи катаральну та фолікулярну ангіни), неплівчастою дифтерією ротоглотки.

Лікування[ред.ред. код]

Хворих лікують на дому або у інфекційному відділенні. Показанням до госпіталізації є важкі, ускладнені форми хвороби, що супроводжують захворювання. Ліжковий режим протягом гострого періоду.

Етіотропна терапія[ред.ред. код]

Антибіотики — при легкій формі пеніциліни або макроліди, при середньотяжкій — пеніциліни, при тяжкій — цефалоспорини I—II покоління, кліндаміцин, ванкоміцин. Курс антибіотикотерапії — при легкій формі 10 днів, середньотяжкій та тяжкій 10 -14 днів, шлях введення — при легкій формі — перорально, при середньотяжкій — внутрішньом'язово, при тяжкій — внутрішньовенно.

Патогенетична терапія[ред.ред. код]

  • Дезінтоксикаційна терапія: при легкій формі — значна кількість пиття, при середньо-тяжкій та тяжкій формах — інфузії глюкозо-сольових розчинів;
  • Антигістамінні препарати;
  • Препарати, які зміцнюють стінку судин (аскорутин, галаскорбін);
  • Протизапальні препарати (парацетамол, ібупрофен);
  • Засоби місцевої санації: полоскання горла дезинфікуючими розчинами, тубус — кварц тощо.

Профілактика[ред.ред. код]

Раннє виявлення та ізоляція джерела інфекції. Хворих ізолюють вдома або у стаціонарі на 10 днів від початку хвороби. Діти, що ходять у дошкільні заклади та перші 2 класи школи, ізолюються на 21 день. Для осіб, що знаходилися у контакті з хворими скарлатиною, встановлюється карантин на 7 діб. Заключну дезінфекцію в осередку не проводять.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Rod of Asclepius2.svg Це незавершена стаття про інфекційні захворювання.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.