Хорошилов Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Олександрович Хорошилов
Народження15 липня 1911(1911-07-15)
Одеса
Смерть7 серпня 1988(1988-08-07) (77 років)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Бомбардувальна авіація
Роки служби19321970
ПартіяКПРС
Звання Генерал-майор авіації
Формування48-й бомбардувальний авіаційний полк
Війни / битвиРадянсько-фінська війна
Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Володи́мир Олекса́ндрович Хороши́лов (15 липня 1911, Одеса — 7 серпня 1988, Київ) — генерал-майор ВПС СРСР, учасник Німецько-радянської війни під час якої був командиром авіаланки 48-го бомбардувального авіаційного полку 7-ї армії Північно-Західного фронту. Герой Радянського Союзу (1940).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 15 липня 1911 року в місті Одесі. Росіянин. Після закінчення залізничної школи працював на дослідній сільськогосподарській станції, склодувному заводі. Згодом переведений на комсомольську роботу до Інституту генетики і селекції.

У Червоній Армії — з 1932 року. В 1933 році закінчив військову авіаційну школу льотчиків, у 1936 — Борисоглєбську авіаційну школу командирів ланок. Член ВКП(б) з 1938 року.

Учасник Радянсько-фінської війни як командир авіаланки 48-го швидкісного бомбардувального авіаполку. Здійснив 45 бойових вильотів літаком СБ на бомбардування ворожих військ і укріплень.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1940 року за зразкове виконання бойових завдань командування і виявлені відвагу та героїзм, старшому лейтенанту Хорошилову Володимиру Олександровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка» (№ 187).

Брав участь в Радянсько-німецькій війні. Воював на Південному, Південно-Західному, Закавказькому, 2-му і 4-му Українських фронтах.

У 1950 році закінчив курси удосконалення командного складу, згодом — Військово-повітряну академію імені Ю. О. Гагаріна.

У 1970 році генерал-майор авіації Хорошилов вийшов у запас. Жив у Києві. Працював старшим інженером Держзабезпечення УРСР.

Могила Володимира Хорошилова

Помер 7 серпня 1988 року. Похований на Байковому цвинтарі (ділянка № 52).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области/ составители Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984.

Посилання

[ред. | ред. код]