Хром(IV) оксид

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хром(IV) оксид
Rutile-unit-cell-3D-balls.png
Кристалічна структура типу «рутил»
Інші назви діоксид хрому
Ідентифікатори
Номер CAS 12018-01-8
Номер EINECS 234-630-4
ChEBI 48263
RTECS GB6400000
SMILES [O-2].[O-2].[Cr+4][1]
InChI 1S/Cr.2O/q+4;2*-2
Номер Гмеліна 18391
Властивості
Молекулярна формула CrO2
Молярна маса 83,995 г/моль
Зовнішній вигляд чорні кристали
Густина 4,89 г/см³[2]
Тпл прибл. 400 °C (розкл.)[2]
Розчинність (вода) нерозчинний
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo298
-598,0 кДж/моль
Пов'язані речовини
Інші катіони хром(III) оксид, хром(VI) оксид
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Хром(IV) окси́д, окси́д хро́му(IV) — неорганічна сполука, оксид складу CrO2. За кімнатної температури має вигляд чорних, голкоподібних кристалів, які проявляють феромагнітні властивості.

Широко застосовується у виробництві магнітних носіїв інформації.

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Оксид хрому кристалізується у вигляді чорних, голкоподібних тетрагональних кристалів, із кристалічною структурою рутилу. За кімнатної температури CrO2 проявляє феромагнітні властивості. Температура Кюрі для нього складає 116 °K і може бути підвищена до 155 °K за допомогою добавок заліза.

Оксид є сполукою змінного складу: його склад нестехіометричний і корелюється від CrO1,89 до CrO2,02.

Отримання[ред. | ред. код]

Вперше оксид хрому(VI) було синтезовано у 1859 році Фрідріхом Велером при розкладанні хроміл хлориду:

Синтез оксиду хрому можна провести також розкладанням хромового ангідриду CrO3, хром(III) хромату CrIII2(CrO4)3 (або Cr5O12), окисненням оксиду Cr(III). Нині у промислових масштабах застосовується метод, запатентований компанією «DuPont», — отримання оксиду(IV) із суміші CrO3 та Cr2O3[3]:

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

За кімнатої температури оксид хрому є стабільним; розкладається при температурі понад 350 °C, утворюючи хром(III) оксид:

Кристали CrO2 нерозчинні у воді, але на їхній поверхні може протікати реакція диспропорціонування:

При сплавленні із лугами утворює хромати:

Застосування[ред. | ред. код]

Основною сферою застосування оксиду хрому(IV) є виробництво магнітних носіїв інформації (зокрема, магнітних стрічок). Завдяки низькій магнетострикції CrO2, дані з таких носіїв відтворюються практично без втрат.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. UNII-7BHJ7466GL
  2. а б За тиску 101,3 кПа
  3. Пат. 3,451,771 США, МПК C01G 37/02, H01F 1/34. Preparation of ferromagnetic CrO2 by heating CrO3 in the presence of O2 and Cr2O3 / Norman L. Cox, Claymont, and William T. Hicks, Wilmington, Del., assignors to E. I. du Pont de Nemours and Company, Wilmington, Del., a corporation of Delaware (США) – № 589,862 ; заявл. 27.10.66 ; опубл. 24.06.69 — 3 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Chromium compounds // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — P. 134. — ISBN 978-0-471-48517-9. (англ.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)