Хром гексакарбоніл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хром гексакарбоніл
Cr(CO)6.png
Інші назви Хром карбоніл
Ідентифікатори
Номер CAS 13007-92-6
SMILES
Властивості
Молекулярна формула Cr(CO)6
Зовнішній вигляд безбарвні кристали
Густина 1,77 г/см³
Тпл 149; 153; 154,5 °C
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Хром ге́ксакарбоні́л, також відомий як карбоні́л хро́му — хімічна сполука з формулою Cr(CO)6. За стандартних умов — твердий, стійкий на повітрі, легко сублімується. У цій сполуці Хром знаходиться в нульовій валентності. Комплекс — октаедричний із відстанями Cr-C і C-O 1.91 і 1.14 Å відповідно.[1]

Добування[ред.ред. код]

Добувають відновленням розчину хлориду хрому(III) в бензені алюмінієм в атмосфері монооксиду вуглецю:[2]

Можливе також використання триетилалюмінію замість алюмінію.[3]

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Гексакарбоніл хрому утворює діамагнітні безбарвні (білі) кристали ромбічної сингонії, просторова група — Pnma, параметри комірки: a= 1,1769 нм, b= 1,1092 нм, c = 0,6332 нм, Z = 4.[4]

Не розчиняється у воді й метанолі, слабо розчиняється в етанолі, бензені, діетиловому етері. Розчиняється в тетрахлорметані, хлороформі.

Повільно розкладається на світлі. Швидко розкладається при температурах 130–150 °С, з вибухом при 210 °С. Плавиться при ≈ 150 °С у запаяній трубці.[4]

Хімічні властивості[ред.ред. код]

Розкладається при нагріванні:

Повільно реагує з концентрованими сульфатною кислотою, азотною кислотою, киснем:[5][4]

Не розчиняється в соляній кислоті й розкладається хлором:

З розчинами натрію в рідкому аміаці дає Na2Cr(CO)5. У водних розчинах лугів утворює MI[Cr(СО)5Н] та інші сполуки, наприклад MI2[Cr(СО)3(ОН)3Cr(СО)3Н]:

Використання[ред.ред. код]

Використовують для отримання хромових покриттів на металах, кераміці, склі; у виробництві каталізаторів та для синтезу хроморганічних похідних, наприклад бензолтрикарбонілхрому — компонента каталізаторів. Гексакарбоніл каталізує полімеризацію ненасичених вуглеводнів.[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Whitaker A.; Jeffery, J. W. «The Crystal Structure of Chromium Hexacarbonyl» Acta Crystallographica 1967, volume 23, pp. 977–984. DOI:10.1107/S0365110X67004153.
  2. Ernst Otto Fischer, Walter Hafner, Karl Öfele: «Über Aromatenkomplexe von Metallen, XXXI. Eine Synthese für Chromhexacarbonyl», Chemische Berichte, Volume 92, Issue 12, S. 3050-3052, Dezember 1959; DOI:10.1002/cber.19590921207.
  3. Georg Brauer: Handbuch der präparativen anorganischen Chemie. 3., umgearb. Auflage. Band III, Enke, Stuttgart 1981, ISBN 3-432-87823-0, S. 1818.
  4. а б в г П. І. Федоров — Хрома карбонилы (рос.)
  5. Лидин Р.А. та ін Хімічні властивості неорганічних сполук: Учеб. посібник для вузів. — 3-е вид., испр. — М. : Хімія, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0.