Хуан Карлос Сарнарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Хуан Карлос Сарнарі
Хуан Карлос Сарнарі
Хуан Карлос Сарнарі
Хуан Карлос Сарнарі у складі «Рівер Плейта».
Особисті дані
Народження 22 січня 1942(1942-01-22)
  Санта-Фе, Аргентина
Смерть 21 квітня 2023(2023-04-21) (81 рік)
  Богота, Колумбія
Зріст 173 см
Вага 70 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1959–1967 Аргентина «Рівер Плейт» 147 (31)
1963 Аргентина «Уракан» 20 (3)
1967–1971 Чилі «Універсідад Католіка» 83 (30)
1972 Чилі «Універсідад де Чилі» 34 (20)
1973–1974 Колумбія «Індепендьєнте Медельїн» 69 (29)
1974 Чилі «Універсідад де Чилі» 36 (26)
1975–1976 Колумбія «Санта-Фе» 38 (11)
1977 Чилі «Депортес Ла-Серена»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1966–1967 Аргентина Аргентина 7 (1)
Тренерська діяльність**
1979—1980 Колумбія «Депортес Кіндіо»
1981 Колумбія «Санта-Фе»
1982 Колумбія «Онсе Кальдас»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Хуан Карлос Сарнарі (ісп. Juan Carlos Sarnari, 22 січня 1942, Санта-Фе — 21 квітня 2023, Богота)[1] — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за клуб «Рівер Плейт», а також національну збірну Аргентини.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1959 року виступами за команду «Рівер Плейт», в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 147 матчах чемпіонату. Сарнарі був частиною команди, яка ставала віце-чемпіоном Аргентини у 1965 та 1966 роках році і була фіналістом Кубка Лібертадорес 1966 року. Також у цей час один сезон 1963 року провів у складі команди «Уракан».

Згодом 1967 року Сарнарі відправився до Чилі, де грав за клуби «Універсідад Католіка» та «Універсідад де Чилі».

У 1973 році чилійський тренер Франсіско Ормасабаль взяв його до себе у колумбійський «Індепендьєнте Медельїн», дн аргентинець грав до кінця 1974 року, після чого повернувся до «Універсідаду де Чилі».

Сарнарі повернувся до Колумбії в середині 1975 року, щоб виступати за команду «Санта-Фе» з міста Богота. З моменту свого приїзду він зайняв місце в стартовому складі команди і став однією з основних фігур команди, яка наприкінці року стала чемпіоном Колумбії[2]. Наступного року він зіграв з командою і у Кубку Лібертадорес, втім не зумів допомогти команді вийти з групи.

Після успішного етапу в «Санта-Фе», де він був чемпіоном, фігурою та кумиром, Сарнарі повернувся до Чилі на початку 1977 року, ставши гравцем клубу «Депортес Ла-Серена», де і завершив ігрову кар'єру по завершенні сезону.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини і був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії[3], однак з 4-х матчів Аргентини на турнірі Сарнарі не з'являвся в жодному з них[4].

Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату Південної Америки 1967 року в Уругваї, де разом з командою здобув «срібло». На турнірі він зіграв у чотирьох матчах — з Парагваєм, Венесуелою, Чилі (в якому забив гол) та Уругваєм.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у її формі 7 матчів, забивши 1 гол.

Подальше життя[ред. | ред. код]

У 1978 році Сарнарі пройшов тренерські курси в Аргентинській футбольній асоціації (AFA), після чого повернувся до Колумбії та тренував клуб «Депортес Кіндіо» між 1979 і 1980 роками. Пізніше він був тренером «Санта-Фе» у 1981 році та «Онсе Кальдаса» у 1982 році.

Після своєї нетривалої тренерської кар'єри аргентинець був телевізійним ведучим, а також продавцем автомобілів. Пізніше він познайомився зі своїм співвітчизником і другом Хосе Антоніо Тебесом, який також грав за «Санта Фе» та «Індепендієнте Медельїн», і вони відкрили ресторан у Royal Racquet Club в Боготі, який працював 5 років. Потім вони відкрили ресторан під назвою Аргентинський дім (ісп. Casa Argentina). Ресторан розпочав свою діяльність у 1986 році і працював до 1991 року. Того ж року обидва колишні футболісти відкрили ще один ресторан на півночі міста під назвою La Estancia Chica.

Досягнення[ред. | ред. код]

«Санта-Фе»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.eltiempo.com/deportes/futbol-colombiano/luto-en-santa-fe-fallecio-juan-carlos-el-nene-sarnari-761706
  2. ↑ Juan Carlos Sarnari, su único título fue con Santa Fe [Juan Carlos Sarnari, his only title was with Santa Fe] (Spanish) . El Tiempo. 25 лютого 2011. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 26 серпня 2020.
  3. ↑ rsssf: Argentina 1966 World Cup squad. Архів оригіналу за 8 лютого 2011. Процитовано 26 серпня 2020.
  4. ↑ Player Profile for Juan Sarnari in the Soccer World Cups. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 серпня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Libro Santa Fe 60 años 1941—2001. Diusabá, V. y Ruiz, G. «Santa Fe 60 años». El Espectador, febrero de 2001, en Bogotá, Colombia.
  • Libro Leones Rojos, 75 años, 75 ídolos. Novoa y Chacón, M. «Leones Rojos, 75 años, 75 ídolos», Cangrejo Editores, septiembre de 2016 en Bogotá Colombia.
  • Libro Santa Fe: La octava maravilla. González, C. «Santa Fe la octava maravilla», Ediciones B, enero del 2015 en Bogotá, Colombia.

Посилання[ред. | ред. код]

1 Рома (в) • 2 Іруста (в) • 3 Гатті (в) • 4 Перфумо • 5 Варакка • 6 Калікс • 7 Марсоліні • 8 Феррейро • 9 Сімеоне • 10 Раттін (к) • 11 Пасторіса • 12 Альбрехт • 13 Лопес • 14 Чальду • 15 Соларі • 16 Гонсалес • 17 Сарнарі • 18 Рохас • 19 Артіме • 20 Онега • 21 Мас • 22 Тарабіні • Тренер: Хуан Карлос Лоренсо
Аргентина
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хуан_Карлос_Сарнарі&oldid=39862446