Шумеро-аккадська міфологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бог Енкі (Еа)

Шумеро-аккадська міфологія — міфологія Стародавнього Межиріччя, насамперед шумерів, котрі прийшовши з півночі завоювали Межиріччя, та аккадів, котрі у свою чергу захопили владу у шумерських містах за часів Саргона. Попри певний симбіоз культурно два народи різнилися між собою. Населення краю спілкувалося несемітською шумерською, і суржиком семітсько-шумерської — аккадською мовами. Саме у шумерській міфології виникли перші соціальні і релігійні (міфологічні) концепції та виклади, у тому числі згадка про Всесвітній потоп, котрі пізніше частково перейняли інші народи[1].

Регіонально культурні різновиди[ред.ред. код]

  • Шумерська міфологія - міфічні уявлення шумеромовного населення Межиріччя, зафіксовані в джерелах зазначеною мовою. Включала найдавніший (у тому числі дошумерський?) пласт вірувань мешканців Нижнього Межиріччя, міфологію південних «номів» раньодинастичного часу, міфологію шумерського населення Аккадського царства і Держави III династії Ура. Єдність шумерської міфології умовно: кожне місто-держава мала свій пантеон, власну генеалогію найважливіших богів і місцеві варіанти міфів.
  • Аккадська міфологія - міфічні уявлення аккадців до кінця III тис. до н. е. Її витоки - в найдавніших семітських віруваннях; проте відносно рано ці уявлення піддалися найсильнішому впливу шумерської культури; з цієї причини власне аккадська міфологія реконструюється важко. У широкому сенсі, під цим терміном розуміється міфологія усього аккадомовного населення Стародавнього Межиріччя, в тому числі вавилонян і древніх ассірійців.
  • Вавилонська міфологія - міфічні уявлення аккадомовного населення Вавилонського царства, а згодом - усієї області Нижнього Межиріччя, відомої в античних джерелах під ім'ям «Вавилон».
  • Ассирійська міфологія - міфічні уявлення аккадомовного населення Північного Межиріччя, в першу чергу мешканців верхів'їв Тигра, де розташовувалася історична область Ассирія.
  • Міфологія окремих міст-держав - міфічні уявлення населення деяких номів Стародавнього Межиріччя, що не входять ні в одну з чотирьох груп, наприклад міста держави Марі.

У даній статті не зачіпаються міфічні уявлення населення Стародавнього Межиріччя, які говорили іншими мовами; для них див. статті: хурритська міфологія, західносемітська міфологія та ін.

Пантеон[ред.ред. код]

Символи божеств з кудурру Мардук-апла-іддина I: 1 — Сін, 2 — Іштарр, 3 — Шамаш, 4 — Ану, 5 — Енліль, 6 — Енкі (Еа), 7 — Нінкарраг (Гула), 8 — Ішхара, 9 — Нерґал, 10 — Забаба, 11 — Набу, 12 — Нінурта, 13 — Нуску, 14 — Адад, 15 — Мардук, 16 — Бау, 17 — Шукамуна (касситське божество), 18 — Іштаран[2].
  • Ану — бог неба
  • Енліль — бог повітря
  • Енкі — бог води
  • Ерешкігаль — богиня потойбіччя
  • Інанна — богиня війни та сексуальних задоволень
  • Намму — Першоматір. Її уособленням було Первісне море котре породило Ан (небо), Кі (землю) та перших божеств. Згодом фактично ототожнилась з Тіамат
  • Нінхурсаг — богиня землі
  • Нанна — бог місяця
  • Нінгаль — дружина Нанни, провидиця
  • Нінліль — дружина Енліля
  • Нінурта — бог війни та перемоги
  • Уту — бог сонця

Найважливіші боги шанувалися в переважній більшості міст; їх культи сягають корінням у найдавніші етапи месопотамської історії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Элиаде, Мирча История веры и религиозных идей. Том I. От каменного века до элевсинских мистерий — Критерион, 2002, ISBN 5-901337-02-6, ISBN 5-901337-09-3.
  2. W. J. Hinke (1911). Selected Babylonian Kudurru Inscriptions. E. J. Brill. pp. 14-18. line art

Джерела[ред.ред. код]

  • Епос про Гільгамеша / Встав. стаття і коментарі І. М. Дьяконов, 1959
  • «Я відкрию тобі таємне слово ...» література Вавилонії і Ассирії, М., 1981
  • «Коли Ану створив небо ...» література Ассирії та Вавилонії, М., 2000

Посилання[ред.ред. код]