Хусреф Мусемич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Хусреф Мусемич
Особисті дані
Народження 4 липня 1961(1961-07-04) (62 роки)
  Бієліна, СФРЮ
Зріст 186 см
Вага 83 кг
Громадянство  Боснія і Герцеговина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1977–1978 Югославія «Радник» (Бієліна) 28 (3)
1979–1985 Югославія «Сараєво» 118 (47)
1985–1989 Югославія «Црвена Звезда» 87 (26)
1989 Шотландія «Гартс» 6 (3)
1989–1990 Югославія «Сараєво» 23 (8)
1990–1992 Нідерланди «Твенте» 10 (0)
1992 →  Нідерланди «ВВВ-Венло» 0 (0)
1992–1994 Німеччина «Пфуллендорф» 32 (16)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1983 Югославія Югославія 1 (0)
1995 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1997–1999 Боснія і Герцеговина «Сараєво» (асист.)
1999–2000 Боснія і Герцеговина «Джерзелез»
2001 Боснія і Герцеговина «Сараєво»
2002–2003 Боснія і Герцеговина «Сараєво»
2004 Боснія і Герцеговина «Челік» (Зеніца)
2004–2008 Боснія і Герцеговина «Сараєво»
2008–2009 Боснія і Герцеговина «Олімпік» (Сараєво)
2011–2012 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина U-18
2012–2013 Боснія і Герцеговина «Олімпік» (Сараєво)
2013 Боснія і Герцеговина «Сараєво»
2015–2016 Боснія і Герцеговина «Слобода» (Тузла)
2016–2017 Боснія і Герцеговина «Младост» (Добой)
2017–2019 Боснія і Герцеговина «Сараєво»
2021–2022 Боснія і Герцеговина «Тузла Сіті»
2022–2023 Боснія і Герцеговина «Ігман» (Коніц)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Хусреф Мусемич (босн. Husref Musemić, нар. 4 липня 1961, Бієліна) — югославський та боснійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Сараєво» та «Црвену Звезду», вигравши з обома чемпіонат Югославії, а також національні збірні Югославії та Боснії і Герцеговини. Як тренер найбільших результатів досяг із «Сараєвом», вигравши по два чемпіонати і Кубка Боснії і Герцеговини, а також ставши рекордсменом за кількістю перемог і проведених матчів на чолі команди.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1977 року виступами за команду «Радник» (Бієліна), в якій провів один сезон, взявши участь у 28 матчах другого дивізіону чемпіонату Югославії.

Протягом 1979—1985 років захищав кольори клубу «Сараєво» і в останньому сезоні виборов титул чемпіона Югославії[1].

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Црвена Звезда», до складу якого приєднався 1985 року[2]. Відіграв за белградську команду наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Црвени Звезди», був основним гравцем атакувальної ланки команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще один титул чемпіона Югославії у 1988 році.

Влітку 1989 року Мусемич приєднався до шотландського «Гартса», але зіграв там лише першу половину сезону 1989/90 і під час зимової перерви повернувся до Югославії до свого колишнього клубу «Сараєво»[3].

У грудні 1990 року став гравцем нідерландського «Твенте». У цій команді він був переважно резервним гравцем і провів лише десять ігор в Ередивізі. У серпні 1991 року його віддали в оренду до «ВВВ-Венло», але він не отримав дозволу на виступи і не зіграв жодної гри за клуб. Він залишив «Твенте» в 1992 році.

Завершив ігрову кар'єру у німецькій нижчоліговій команді «Пфуллендорф», за яку виступав протягом 1992—1994 років.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

30 березня 1983 року зіграв свій єдиний матч у складі національної збірної Югославії, вийшовши на заміну на 85 хвилині товариської гри з Румунією (2:0) замість Міодрага Єшича[4]

30 листопада 1995 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Боснії і Герцеговини в історичній першій офіційній грі збірної проти Албанії, яку боснійці програли 0:2[5]. Надалі за збірну більше не грав.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця Мусемич розпочав кар'єру тренера. Спочатку він працював у «Сараєво» помічником головних тренерів Мехмеда Яньоша та Нерміна Хаджиахметовича, після чого був головним тренером «Джерзелеза», де пропрацював з 1999 по 2000 рік.

Надалі Мусемич з перервами тренував «Сараєво», з яким виграв Кубок Боснії 2004/05, а через два роки і чемпіонат країни. В подальшому працював із «Олімпіком» (Сараєво), а у проміжку між двома призначеннями в «Олімпіку», з 29 червня 2011 року до 2012 року, він був головним тренером юнацької збірної Боснії та Герцеговини U18[6].

З березня по грудень 2013 року знову тренував «Сараєво», а надалі очолював команди «Слобода» (Тузла) і «Младост» (Добой).

У серпні 2017 року Мусемич вп'яте за свою кар'єру був призначений головним тренером «Сараєва»[7]. У листопаді 2017 року після перемоги над «Младостю», яка стала 127-ою на тренерській лаві «Сараєво» для Мусемича у 240 офіційних матчах, він став тренером з найбільшою кількістю перемог в історії клубу, випередивши Мирослава Брозовича (126 перемог у 290 іграх)[8]. У сезоні 2018/19 він вдруге в кар'єрі виграв Кубок Боснії після того, як «Сараєво» перемогло «Широкі Брієг» у фіналі 15 травня 2019 року[9]. Усього через три дні після кубкового успіху, 18 травня 2019 року, Мусемич привів «Сараєво» після домашньої перемоги над «Звієздою 09» (4:0) до чемпіонського титулу, вигравши перший «золотий дубль» в історії клубу, а також перший «дубль» у своїй тренерській кар'єрі[10]. Незабаром після цього Хусреф був визнаний найкращим тренером сезону[11], а 12 червня 2019 року він продовжив контракт із «Сараєво» до літа 2021 року[12]. Втім вже 2 грудня 2019 року Мусемича було звільнено з посади головного тренера «Сараєво» після домашньої поразки 1:3 в Сараєвському дербі проти «Желєзнічара» двома днями раніше[13][14].

7 січня 2021 року було оголошено, що Мусемич став новим тренером «Тузла Сіті», підписавши піврічний контракт із клубом. За підсумками сезону 2020/21 він посів з командою 6 місце, після чого продовжив співпрацю. Він покинув клуб за обопільною згодою 10 квітня 2022 року після серії поганих результатів[15].

22 грудня 2022 року Мусемича було призначено головним тренером клубу «Ігман» (Коніц), якому загрожувало пониження в класі[16]. Він переміг у своєму першому матчі на чолі команди, коли 25 лютого 2023 року «Ігман» переміг «Желєзнічар» з рахунком 3:1[17] і зумів покращити результати клубу, завершивши сезон на 8-му місці, уникнувши вильоту[18]. 27 липня 2023 року Мусемич покинув клуб за обопільною згодою за два дні до початку нового сезону[19].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Югославія Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
30-3-1983 Тімішоара Румунія Румунія 0 – 2 Югославія Югославія товариський матч - Вийшов на заміну на 85-ій хвилині 85'
Усього Матчів 1 Голів 0
 Статистика матчів і голів за збірну — Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
30-11-1995 Тирана Албанія Албанія 2 – 0 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина товариський матч -
Усього Матчів 1 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Сараєво»: 1984/85
«Црвена Звезда»: 1987/88

Як тренера[ред. | ред. код]

«Сараєво»: 2006/07, 2018/19
«Сараєво»: 2004/05, 2018/19

Особисте життя[ред. | ред. код]

Старший брат Хусрефа, Вахидин Мусемич, також був футболістом і грав за «Сараєво» та збірну Югославії[20].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ lampa.ba, nashstudio ba. Husref Musemić. FKSinfo.com (башк.). Процитовано 17 грудня 2023.
  2. ↑ HUSREF MUSEMIĆ: Imao sam mnogo ponuda iz inostranstva, ali ne mogu da odem iz Sarajeva. Express (bs-BA) . 22 грудня 2017. Процитовано 17 грудня 2023.
  3. ↑ Bikić, Muhamed. Husref Musemić: Sa Sarajevom prvak i kao igrač, i kao trener. Al Jazeera Balkans (босн.).
  4. ↑ Romania vs Yugoslavia, 30 March 1983. eu-football.info (англ.). Процитовано 17 грудня 2023.
  5. ↑ Prva zvanična utakmica reprezentacije BiH. Historija.ba (босн.). Процитовано 14 грудня 2023.
  6. ↑ Musemić selektor olimpijske reprezentacije (босн.). sportsport.ba. 29 June 2011. Процитовано 29 June 2011.
  7. ↑ Zvanično: Husref Musemić novi trener FK Sarajevo. www.klix.ba (хор.). Процитовано 17 грудня 2023.
  8. ↑ Husref Musemić trener sa najviše pobjeda u historiji FK Sarajevo. fksarajevo.ba (босн.). Процитовано 17 грудня 2023.
  9. ↑ E.B. (15 May 2019). FK Sarajevo osvojio Kup Bosne i Hercegovine (босн.). Klix.ba. Процитовано 15 May 2019.
  10. ↑ E.B. (18 May 2019). Sarajevo je šampion! (босн.). Klix.ba. Процитовано 18 May 2019.
  11. ↑ A. Lendo (23 May 2019). Ahmetović najbolji igrač, Musemić najbolji trener u Premijer ligi BiH (босн.). sportsport.ba. Процитовано 23 May 2019.
  12. ↑ E.B. (12 June 2019). Zvanično: Husref Musemić ostaje trener Sarajeva (босн.). Klix.ba. Процитовано 12 June 2019.
  13. ↑ A.P. (2 December 2019). Husref Musemić više nije trener FK Sarajevo (босн.). Klix.ba. Архів оригіналу за 2 December 2019. Процитовано 2 December 2019.
  14. ↑ E.B. (30 November 2019). Plavi na krilima Štilića pokorili Koševo i preuzeli vrh tabele Premijer lige BiH (босн.). Klix.ba. Процитовано 30 November 2019.
  15. ↑ Poznata sudbina Husrefa Musemića na klupi Tuzla Cityja (босн.). sport.avaz.ba. 10 April 2022. Процитовано 10 April 2022.
  16. ↑ H.H. (22 December 2022). Husref Musemić preuzeo posljednjeplasiranu ekipu Premijer lige BiH (босн.). Klix.ba. Процитовано 22 December 2022.
  17. ↑ Željo pao pokraj Neretve: Velika pobjeda Igmana u Musemićevom debiju (босн.). faktor.ba. 25 February 2023. Процитовано 25 February 2023.
  18. ↑ K.K. (28 May 2023). Igman pobijedio na Koševu i spasio se, Sarajevo prepušta treće mjesto Željezničaru (босн.). Sport1.ba. Процитовано 28 May 2023.
  19. ↑ H.H. (27 July 2023). Husref Musemić više nije trener Igmana iz Konjica (босн.). Klix.ba. Процитовано 27 July 2023.
  20. ↑ Vahidin Musemić: Bratu Husrefu je džabe govoriti da se ne nervira. sport.avaz. 05. 03. 2018. Процитовано 30. 11. 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
«Сараєво» – Тренери

Булат (1946–1947) · Загорац (1947–1948) · Брозович (1948–1952) · Загорац (1952–1953) · Томашевич (1953) · Загорац (1953) · Брозович (1954–1956) · Загорац (1956) · Томашевич (1956–1958) · Феньвеші (1958) · Божович (1958–1959) · Брозович (1959–1961) · Чабрич (1961–1963) · Гегич (1963–1965) · Атанацкович (1965–1966) · Брозович (1966–1967) · Ловрич (1967) · Сарачевич (1967–1969) · Брозович (1969–1970) · Маркушевич (1970–1971) · Гегич (1971–1972) · Маркушевич (1972–1973) · Вуйович (1973–1974) · Фазлагич (1974–1975) · Вишнєваць (1975–1977) · Музурович (1977–1981) · Маркушевич (1981–1983) · Антич (1983–1986) · Пирич (1986–1988) · Мушович (1988–1990) · Рашевич (1990) · Маркушевич (1990) · Музурович (1990–1995) · Пирич (1995–1996) · Хаджиахметович (1996–1997) · Яньош (1997–1998) · Хаджиахметович (1998–1999) · Єсенкович (1999) · Николич (1999) · Пирич (2000–2001) · Мусемич (2001) · Музурович (2001–2002) · Мусемич (2002–2003) · Николич (2003–2004) · Аліспахич (2004) · Прляча (2004) · Мусемич (2005–2008) · Байрамович (2008) · Арапович (2008) · Яньош (2008–2010) · Варешанович (2010–2011) · Плішек (2011) · Йович (2012–2013) · Мусемич (2013) · Ярні (2013–2014) · Ущуплич (2014) · Кодро (2014–2015) · Ущуплич (2015) · Хуртич (в. о.) (2015) · Єшич (2015–2016) · Хуртич (2016) · Яньош (2016–2017) · Репуг (2017) · Мусемич (2017–2019) · Маринович (2019–2021) · Ущуплич (в. о.) (2021) · Саблич (2021) · Васоський (2022) · Ущуплич (в. о.) (2022) · Дудич (2022) · Обуча (в. о.) (2022) · Варешанович (2022–2023) · Доган (в. о.) (2023) · Рожман (2023–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хусреф_Мусемич&oldid=41165988