Хімізація сільського господарства
Хімізація сільського господарства — застосування і раціональне використання хімічної продукції в сільськогосподарському виробництві. Хімізація є одним з пріоритетних напрямків науково-технічного прогресу в сільському господарстві. Хімізація сільського господарства включає застосування мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин, кормових добавок[1]. Підвищенню ефективності хімізації сприяє агрохімічна служба[2].
Сучасне інтенсивне сільське господарство вже не може існувати і розвиватися без застосування продукції хімічної промисловості — хімікатів. У сучасному світі питання хімізації сільського господарства з метою виконання головного завдання — підвищення урожайності, набувають виняткового значення практично на всіх етапах сільськогосподарського виробництва. Широке впровадження досягнень хімічної промисловості практично в усі галузі сільського господарства для підвищення врожайності, а також захисту і поліпшення результатів зберігання врожаю полягає в застосуванні мінеральних добрив, хімічних засобів боротьби зі шкідниками та хворобами культурних сільськогосподарських рослин і бур'янами (дезінфікувальних речовин, протруйників[ru], пестицидів: фунгіцидів, інсектицидів, використання методу хімічної стерилізації ґрунту — фітотоксикантів, гербіцидів, дефоліантів тощо)[2][3].
У землеробстві[ред. | ред. код]
Хімізація в землеробстві представлена переважно використанням мінеральних добрив, застосування яких підвищує родючість ґрунтів, врожайність оброблюваних культур, а також сприяє поліпшенню якості сільськогосподарської продукції.
Для успішного впровадження та здійснення хімізації сільського господарства необхідна присутність двох основних моментів[3]:
- наявність достатніх сировинних ресурсів для виробництва добрив;
- наявність розвиненої хімічної промисловості, здатної в належному обсязі переробляти сировину, що постачається на виробництво мінеральних добрив.
Крім того, не менш важлива хімічна меліорація земель: вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солончаків, а також використання високих доз органічних добрив для докорінного поліпшення структури і властивостей ґрунтів, зокрема й піщаних[2].
Важлива роль у хімізації сучасного сільського господарства належить застосуванню пестицидів, що забезпечує належний рівень захисту культурних рослин від шкідників і хвороб[2].
Науково-технічний прогрес сприяв значному розширенню можливостей хімізації сільського господарства. В інтенсивному землеробстві крім мінеральних добрив і пестицидів набувають все ширшого застосування регулятори росту рослин (фітогормони). Заміна скла високотехнологічними сучасними полімерними матеріалами при спорудженні парників і теплиць сприяє проникненню ультрафіолетових променів до рослин, культивованих в умовах закритого ґрунту[2].
У тваринництві[ред. | ред. код]
Хімічна промисловість постачає сучасному тваринництву різноманітні синтетичні кормові добавки, широке застосування яких сприяє підвищенню якості, а також покращує процеси засвоєння природних кормів. До хімікатів-добавок відносять штучні азотні сполуки (карбамід, кормові дріжджі), мінеральні підгодівлі, мікроелементи, вітаміни, антибіотики тощо. Чимала роль відводиться використанню високоефективних хімічних консервантів, застосування яких дозволяє довше зберегти корисні властивості будь-яких кормів і кормових відходів[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Справочник химика: Химизация сельского хозяйства. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 5 червня 2019.
- ↑ а б в г д е Энциклопедия техники: Химизация сельского хозяйства. enciklopediya-tehniki.ru. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 5 червня 2019.
- ↑ а б Сельскохозяйственный словарь-справочник: Химизация сельского хозяйства.
Література[ред. | ред. код]
- Сельское хозяйство // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Агрохимия // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Смирнова З. И. Применение регуляторов роста для ранней выгонки тюльпанов // [1] — М. : Наука, 1997. — 168 с. Архівовано з джерела 2 грудня 2021