Цвинтарі Чернігова
| Цвинтарі Чернігова | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Чернігів |
| Кількість | 11 |
| Цей список перелічує | цвинтар |
Першими цвинтарями в Чернігові були приходські та монастирські. Але зростання міської території та збільшення кількості населення призвело до перепланування місць поховання.
Станом на 2016 рік у Чернігові знаходиться 11 цвинтарів, з яких 5 чинних: Яцево — площею понад 100 га (понад 97 000 поховань), Коти — 1,32 га, р-н ТЕЦ (вул. Заміська) — 0,67 га, Півці —1,52 га, Олександрівка — 0,42 га. Кладовища по вулицях Кочерги, Шевченка, Любецькій, Старобілоуській, в урочищі Ялівщина і Німецьке кладовище закриті. Найбільшим є «Яцево»[1].
Кладовища Чернігова[ред. | ред. код]
- На Болдиних горах
- Міське
- Єврейське
- Кладовище у «Берізках»
- Військове кладовище
- «Холерне кладовище»
- Некрополь Дзвонкевичів
Церковні некрополі[ред. | ред. код]
- Некрополь Спасо-Преображенського собору
- Некрополь Борисоглібського собору
Почав формуватися на початку ХІІ ст. Борисоглібський собор був побудований як родинна усипальниця чернігівських князів династії Святославичів, які князювали в Чернігові понад сто років.
- Некрополь Успенського собору
Архімандрит Єлецького монастиря Іоаникій Галятовський у збірці оповідань з історії Єлецького монастиря «Скарбница потребная» (1676): «Под полом Соборной Успенской церкви погребены тела князей и дворян русских. Такое усердие имели они к Елецкой иконе Богоматери вследствие ее чудес» [2].
- Цвинтар Катерининської та Покровської церков
Старовинні цвинтарі[ред. | ред. код]
У 2018 р. на Єлецькій горі знайдене старовинне семиярусне кладовище що сформувалося після нашестя монголів у XIII сторіччі. [3]
Примітки[ред. | ред. код]
|
У Вікіпедії є проєкт «Український некрополь» |
- ↑ Атрошенко не пошел на повышение стоимости ритуальных услуг http://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/70895-atroshenko-ne-poshel-na-povyshenie-ceny-na-ritualnye-uslugi.html [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Марков М. О. О достопамятностях Чернигова / М. О. Марков — Б.м., 1816. — С. 3.
- ↑ ДРЕВНІЙ СЕМИЯРУСНИЙ ЦВИНТАР ЗНАЙШЛИ У ЧЕРНІГОВІ. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Барадулин Г. Церковь святого пророка Илии и пещеры преподобного Антония Печерского в г. Чернигове // Малорусский сборник. — Чернигов, 1897
- Бережков М. С. К истории Черниговского Спасскаго собора. — М., 1911
- Добровольский П. М. Черниговский Успенский Елецкий первоклассный монастырь. — К., 1900
- Відомі діячі культури, науки, політики Придесення. — Чернгів, 1995
- Карнабіда А. А. Чернігів. Архітектурно-історичний нарис. — К., 1980
- Логвин Г. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. — М., 1980
- Милорадович Г. Описание Черниговских соборов Спасопреображенского и Борисоглебского. — Чернігів, 1890
- Некрополь Черниговского Елецкого монастыря // Календарь Черниговской епархии на 1891 год
- Рыбаков Б. А. Древности Чернигова // Материалы и исследования по археологоии СССР. — М., 1949.— №11
- Смолічев П. Чернігів та його околиці за часів великокнязівських // Записки Українського наукового товариства в Києві — К., 1928
- Холостенко Н. В. Архитектурно-археологические исследования Успенского собора Елецкого монастыря в Чернигове // Памятники культуры. Исследования и реставрация. — М., 1961
- Холостенко Н. В. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове. // Советская археология. — М., 1967. — №2
- Чернігів і Північне Лівобережжя. Огляд, розвідки, матеріали. — К., 1928
- Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. — К., 1990
- Чернигову — 1300 лет. Сборник документов и материалов. — К., 1990
- Сытый Ю. Н., Луценко Р. Н. Церковные кладбища детинца древнерусского Чернигова // Русский сборник. — Брянск, 2011. — Вып. 6. — С. 46-52 (рос.)