Яцево

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яцево
Яцево
Інформація про цвинтар
51°32′15″ пн. ш. 31°21′50″ сх. д.H G O
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Чернігів
Відкрито 1974
Площа 110 гектар
Кількість поховань більше 97 000 (2016)
Адреса:
Чернігів, вулиця Кленова[2]

Яцево. Карта розташування: Чернігівська область
Яцево
Яцево
Яцево (Чернігівська область)

Яцево — кладовище в Чернігові, розташоване на сході міста, одне з 5 діючих. Найбільше в Чернігові, входить до 10 найбільших кладовищ України. Відкрито 1974 року[2].

На території кладовища у 1996 р. збудовано Церкву святителя Феодосія. 21 листопада 2018 р. урочисто відкрито каплицю Архистратига Божого Михаїла на честь полеглих за Україну воїнів. Її споруджено у 108-му секторі кладовища, де поховані загиблі учасники Антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил. Будівництво каплиці розпочалося в 2016 р. за ініціативи ГО "Єдина родина Чернігівщини", очолюваної батьком загиблого воїна Миколою Шанським [3].

На кладовищі виділено окрему ділянку, де здійснюється поховання воїнів, полеглих у Другій світовій війні. Так, 22 червня 2009 р. тут було перепоховано 15 радянських вояків[4], а 21 вересня 2020 р. перепоховано М. Грязнова, полеглого на території Курської обл. (нині - Російська Федерація)[5].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

24 лютого 2022 року війська Російської Федерації відкрито вторглися в Україну. Не оминула російська окупація й Чернігівщину. Внаслідок наступальних дій армії РФ кладовище зазнало суттєвих руйнувань.

Поховані діячі культури та науки, громадські та політичні діячі[ред. | ред. код]

Поховані видатні спортсмени[ред. | ред. код]

  • Сурабко Григорій Миколайович (1951— 1998) — український парашутист, Заслужений майстер спорту СРСР із парашутного спорту, абсолютний чемпіон світу з класичного парашутизму (1976), абсолютний чемпіон СРСР 1977 року. Тренер національної збірної команди України та збірної команди Військово-повітряних Сил України.

Поховані учасники АТО, ООС на Сході України[ред. | ред. код]

Поховані в 2022 році[ред. | ред. код]

Поховані миротворці[ред. | ред. код]

  • Койдан Юрій Анатолійович (1975—2003) — старший сержант 5 ОМБр. Загинув на території української бази «Аль-Кут», розташованої в польському секторі Іраку.

Полеглі на фронтах Другої світової війни[ред. | ред. код]

  • Попудренко Микола Микитович (1906 — 1943) — партійний діяч УРСР, у роки Німецько-радянської війни — секретар Чернігівського підпільного обкому КП(б)У, один з організаторів радянського партизанського руху на території України, командир Чернігівського обласного партизанського загону. Герой Радянського Союзу.

Учасники Другої світової війни[ред. | ред. код]

  • Капранов Василь Логвинович (1904 — 1950) — український радянський партійний діяч, учасник партизанського руху, голова Чернігівського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Атрошенко не пошел на повышение стоимости ритуальных услуг [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.], www.gorod.cn.ua, 14 березня 2016
  2. а б Сколько стоит умереть в Чернигове? [Архівовано 26 квітня 2018 у Wayback Machine.], www.gorod.cn.ua
  3. У Чернігові освятили каплицю на честь полеглих за Україну воїнів. Укрінформ. 21 листопада 2018. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 25 січня 2022. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021. 
  5. Сірик, Юлія (21 вересня 2020). У Чернігові перепоховали воїна Другої світової Миколу Грязнова. Суспільне. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 25 січня 2022. 
  6. https://www.nota.net.ua/index.php?id=576 [Архівовано 20 серпня 2021 у Wayback Machine.] ЧЕРНІГІВ ВШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ВЕЛИКОГО МАЕСТРО ЛЮБОМИРА БОДНАРУКА
  7. У Чернігові вшанували пам’ять артистки Раїси Решетнюк-Костарчук (відео). gorod.cn.ua. 4 травня 2017. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. 
  8. У Чернігові попрощалися з Валерієм Сараною – борцем за незалежність України. Укрінформ. 28 серпня 2018. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 25 січня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]