Цвіркун польовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цвіркун польовий
Gryllus campestris.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Hexapoda
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Прямокрилі (Orthoptera)
Надродина: Цвіркуни (Grylloidea)
Родина: Справжні цвіркуни (Gryllidae)
Рід: Цвіркун (Gryllus)
Вид: Цвіркун польовий
Біноміальна назва
Gryllus campestris
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gryllus campestris
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gryllus campestris
EOL logo.svg EOL: 500886

Цвіркун польовий (Gryllus campestris) — комаха з роду Цвіркун (Gryllus).

Морфологія[ред. | ред. код]

Тіло самця завдовжки 20—28 мм (іноді до 32 мм), самицi 25 - 40 мм, довжина яйцеклада в самиці 11—14 мм. Голова велика куляста, ширша за передньоспинку. Вусики дещо довшi за тулуб. Надкрила трохи коротшi за черевце, у самців наявний звуковий апарат, що утворений видозміненими жилками. Заднi крила можуть бути коротшими за надкрила й тодi повнiстю схованi пiд ними, а iнодi (рідше) значно довшi за надкрила й виглядають з-пiд них у виглядi двох гострих пiк (бо складаються повздовж багаторазово у виглядi вiяла). Проте навiть особини з довгими крилами не здатнi до польоту, оскiльки досить важкi. Забарвлення тулуба чорне, з матовим блиском, стегна заднiх кiнцiвок червонуватi, надкрила зазвичай так само чорнi, як i тiло (проте в деяких популяцiях бувають особини з жовтувато-коричневими надкрилами), зазвичай біля основи мають оранжеві або жовтi плями. У самок крила можуть бути сіруватими.

Поширення[ред. | ред. код]

Цей вид відомий в Центральній та Південній Європі, Малій та Західній Азії, Північній Африці. В Україні живе по всій території, утворює кілька географічних рас, що відрізняються розміром та забарвленням надкрил (у Степу та Лісостепу особини дещо більші та з чорними надкрилами, на Поліссі, в Карпатах та деяких районах Степу живуть дещо дрібніші особини, з жовтими боками надкрил, у деяких з них надкрила жовто-коричневі).

Екологія[ред. | ред. код]

Приємне цвіркання цього виду можна почути в травні — червні на піщаних пагорбах, по узліссях, цiлинних степах, на межах полiв та городiв, у свiтлих садах, виноградниках, степових сонячних схилах і сухих луках. Звук дуже голосний, надзвичайно мелодійний та дзвінкий, нагадує цвірінькання птаха. Цвiрчати починають з 15 години дня, як пiд спекотним сонцем, так i в похмуру погоду, аби не було дощу. З настанням темряви звуки стають ще голоснiшими, й особливо сильно лунають уночi (тривають до 3 - 4 години ранку). Самець, що співає, сидить біля входу в нірку. Якщо його потривожити, він одразу блискавично забігає до неї. Звуковий апарат є лише в самців. Комахи здатнi дуже швидко бiгати, у той же час стрибають важко й недалеко, не лiтають. Живуть у похилих нірках 8—10 см завдовжки (часом до 33 см). Всеїдні, проте в природі живляться переважно рослинною їжею, але бійки між самцями часто закінчуються тим, що переможець з'їдає переможеного. Самиця відкладає до 600 яєць, занурюючи яйцеклад у землю. Личинки з'являються через 25—35 днів, вони дуже нагадують за формою й забарвленням дорослих комах у мініатюрі, лише позбавлені крил. Протягом першого року життя вони линяють 3—4 рази, а в травнi - на початку літа наступного року, після останньої линьки, стають дорослими.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Василь Козак Комахи України. — Підручники і посібники, 2010