Прямокрилі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Прямокрилі
Період існування: кам'яновугільний період – наш час 359–0 млн р. т.
Patanga japonica
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Когорта: Polyneoptera
Ряд: Прямокрилі (Orthoptera)
Latreille, 1793
Підряди та надродини

Підряд Ensifera

Підряд Caelifera


Вікісховище: Orthoptera

Прямокри́лі (Orthoptera) — ряд комах. Найвідоміші представники — коники, цвіркуни, сарана.

У світі відомо більше 27 000, а в Україні — дві сотні видів прямокрилих. Зустрічаються представники прямокрилих по всій земній кулі, в тому числі за полярним колом, у тропіках і в пустелях. Серед них багато екзотичних представників, бо група належить до древніх форм комах, разом з тарганами, богомолами тощо. Для цих комах характерно те, що голова причленована так, що дивиться в бік, а не вперед. Крил дві пари: передні більш жорсткі і використовуються як надкрила, задні більші, основний рушій в польоті, після посадки складаються як віяло і прикриваються передніми крилами. Характерні задні ноги стрибального типу, через які ці комахи мають додаткову назву — стрибаючі комахи (Saltatoria). Прямокрилі вміють спеціально видавати різноманітні звуки і можуть їх сприймати за допомогою спеціальних органів, різних у різних родинах цього ряду.

Вагомий внесок у вивчення цього ряду комах зробили Г.Я. Бей-Бієнко, В. М. Дірш, Б. П. Уваров та інші.

Дев'ять видів прямокрилих занесено до Червоної книги України.

Назва походить від дав.-гр. ὀρθός — «прямий» и πτερόν — «крило».

Прямокрилі мають зазвичай циліндричну форму тіла, задні ноги витягнуті для стрибків. Вони мають гризучий тип ротового апарату і великі складні очі, можуть мати або не мати вічок, в залежності від виду. Антени мають кілька суглобів, і різної довжини. Перший і третій сегменти грудної клітки збільшуються, в той час як другий сегмент значно коротший. Крил мають дві пари, передні більш жорсткі і використовуються як надкрилки, задні більші, основний рушій в польоті, після посадки складаються як віяло і прикриваються передніми крилами.

Прямокрилі мають життєвий цикл з неповним перетворенням. Використання звуку, як правило, має вирішальну роль у залицянні і більшість видів мають різні пісні.[1] Більшість саранових відкладає яйця в землю або на рослинність. З яєць вилуплюються молоді німфи, що нагадують дорослих, але не мають крил. Іноді у них радикально відрізняється забарвлення. Через послідовні линьки німфи розробляють крила до їх остаточної линьки в зрілому віці з повністю розвиненими крильми. Число линьок коливається між видами; зростання також дуже мінливе і може зайняти від декількох тижнів до декількох місяців залежно від наявності їжі та погодних умов.

Еволюція

[ред. | ред. код]

Цей ряд комах розвинувся 300  мільйонів років тому з поділом на два підряди – Caelifera та Ensifera – 256 мільйонів років тому.

Взаємодію з людиною

[ред. | ред. код]

Шкода

[ред. | ред. код]

Деякі види прямокрилих як наприклад сарана перелітна вважаються шкідниками, cарана має здатність з'їдати до власної маси тіла за один день.[2]

Вживання в їжу

[ред. | ред. код]

Прямокрилі також використовуються як продукти харчування. Деякі прямокрилі вважаються кошерними в юдаїзмі. Список дієтичних законів в книзі Левіт забороняє всі літаючі комахи, які ходять, але робить виняток для сарани. Деякі народи світи поїдають їх як делікатеси.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Imes, Rick (1992-08). Practical Entomologist (англ.). Simon and Schuster. ISBN 978-0-671-74695-7.
  2. Locusts, Locust Pictures, Locust Facts - National Geographic. web.archive.org. 7 лютого 2010. Архів оригіналу за 7 лютого 2010. Процитовано 16 червня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]