Пол Ґетті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пол Ґетті
англ. Jean Paul Getty
J Paul Getty crop.jpg
Народився 15 грудня 1892(1892-12-15)[1][2][…]
Міннеаполіс, Міннесота, США[4]
Помер 6 червня 1976(1976-06-06)[1][2][…] (83 роки)
Гілфорд, Англія, Велика Британія
·серцева недостатність
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США[5]
Діяльність колекціонер мистецтва, автобіограф, підприємець
Alma mater коледж Магдалени[d], Університет Каліфорнії (Берклі) і Університет Південної Каліфорнії
Науковий ступінь економіка і політологія
Знання мов англійська[6]
Батько George Getty[d]
У шлюбі з Ann Rork Light[d]
Діти Gordon Getty[d], John Paul Getty Jr.[d], Jean Ronald Getty[d][7], Timothy Getty[d][7], George Franklin Getty II[d][7] і Gordon Peter Getty[d][7]
IMDb nm1535011

Жан-Пол Ґетті (англ. Jean Paul Getty, 15 грудня 1892 — 6 червня 1976) — американський підприємець, найбагатша людина світу свого часу, засновник музею Ґетті.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Міннеаполісі, штат Міннесота, в родині нафтового магната ірландця Джорджа Франкліна Ґетті і його дружини, дочки шотландських емігрантів, Сари Кетрін МакФерсон Рішер. Навчався в університеті Південної Каліфорнії, університеті Берклі та Оксфордському університеті, який закінчив у 1913 році за спеціальністю «економіка» та «політичні науки». По завершенні навчання почав працювати на батьківських підприємствах в штаті Оклахомі і вже в червні 1916 року став мільйонером, після чого наступні два роки присвятив розвагам. Повернувся до сімейного бізнесу у 1919-у і до кінця 1920-х вп'ятеро збільшив свої статки. Як людина вкрай небайдужа до жінок, за цей же період тричі одружився, чим настільки засмутив батька, що той по своїй смерті у 1930 році залишив єдиному сину у спадщину лише 500 тисяч доларів із свого десятимільйонного статку[8].

У роки Великої депресії Ґетті почав скуповувати нафтові підприємства, які у 1967 році увійшли до компанії Getty Oil. У 1949 році Ґетті за 9,5 мільйонів доларів готівкою купив у короля Саудівської Аравії ібн Сауда 60-річну концесію на безплідну землю поблизу кордону з Кувейтом. Чотири роки безуспішних пошуків завершилися успіхом в 1953 році, коли були знайдені великі поклади нафти, завдяки добуванню якої з 1957 року до своєї смерті вважався найбагатшою людиною світу (у 1968-у став мільярдером), а його статки оцінювалися у суму від 2 до 4 мільярдів доларів.

1950 року Пол Ґетті переїхав у Англію, куди переніс штаб-квартиру своєї нафтової імперії і де прожив решту життя до своєї смерті в 1976 році від серцевої недостатності.

Сім'я[ред. | ред. код]

Пол Ґетті був одружений п'ять разів:

  1. Жаннет Дюмон (1923—1925) — син Джордж Франклін Ґетті II (1924—1973)
  2. Аллен Ашбі (1926—1928)
  3. Адольфіна Хелмле (1928—1932) — син Жан Рональд Ґетті
  4. Ени Рок (1932—1935) — сини Юджин Пол Ґетті (згодом — Джон Пол Ґетті-мол., 1932—2003) і Ґордон Ґетті (1934)
  5. Луїза Дадлі (1939—1958) — син Тімоти Ґетті (1946—1958).
« Постійні стосунки із жінкою можливі лише якщо ви банкрут[9] »

У 2013 році п'ята дружина Ґетті, Луїза, опублікувала мемуари, в яких повідомила, що у Ґетті лаяв її за занадто великі витрати на лікування їх шестирічного сина, який втратив зір від пухлини у мозку. Смерть Тімоті у 1958 році стала причиною їх розлучення й Ґетті, що жив у Англії не приїхав на похорони до США, де останні роки проживали його дружина і син[10]

Онук Пола Ґетті, Марк Ґетті, — засновник компанії Getty Images.

Викрадення онука[ред. | ред. код]

10 липня 1973 році у Римі зник онук Пола Ґетті, 16-річний Пол Ґетті III, викрадачі якого по телефону зажадали викуп у 17 мільйонів доларів. Його батько звернувся по домогу до Пола Ґетті, однак той відмовив, вважаючи, що онук його просто розігрує[11]. Лише через п'ять місяців, коли викрадачі прислали у конверті пучок волосся і відрізане вухо онука та погодились зменшити суму викупу до 3 мільйонів, Пол Ґетті-старший дав 2,2 мільйони доларів (максимальна сума, яка не обкладалась податками) на викуп, а решту 800 тисяч позичив синові під 4 % річних.

« У мене чотирнадцять онуків - якщо я зараз заплачу хоч пенні, то у мене вкрадуть і решту тринадцять[12] »

Коли відпущений на волю онук подзвонив діду, щоб подякувати, той відмовився брати слухавку.[13]. Пол Ґетті III був настільки травмований всім, пов'язаним із його викраденням, що став алкоголіком і наркоманом, у 1981 році внаслідок інсульту, викликаного прийняттям суміші алкоголю і наркотиків, втратив мову, майже осліп і лишався паралізованим до своєї смерті у 2011 році.

Син Пола Ґетті III — Бальтазар Ґетті — голлівудський актор, відомий за головною роллю у кінострічці Девіда Лінча «Загублене шосе».

Музей Ґетті[ред. | ред. код]

У 1954 році на своїй віллі в Пасифік-Пелісейдс під Лос-Анжелесом Ґетті відкрив музей образотворчого мистецтва. У 1997 році його експозиція переїхала у спеціально збудоване приміщення площею 360 га в горах Санта-Моніки, яке разом з віллою, Дослідним інститутом Ґетті та Інститутом збереження творів мистецтв Ґетті стало частиною Центру Ґетті. Сьогодні Музей Ґетті — один з найвідвідуваніших музеїв США.

Скнарість[ред. | ред. код]

У своєму середньовічному замку часів Генріха VIII у графстві Суррей Пол Ґетті встановив спеціальний паролевий доступ до телефонів, якими міг користуватись лише певний перелік осіб. Для всіх решту у замку був встановлений звичайний платний таксофон[14].

Смерть[ред. | ред. код]

Пол Ґетті помер від серцевої недостатності 6 червня 1976 року у графстві Суррей (Англія). Був похований на своїй віллі в Пасифік-Пелісейдс під Лос-Анжелесом[15].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б RKDartists
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118538993 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. LIBRIS — 2012.
  6. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. а б в г Lundy D. R. The Peerage — 717826 екз.
  8. Klepper, Michael M., and Robert E. Gunther. (1996). The wealthy 100: from Benjamin Franklin to Bill Gates-- a ranking of the richest Americans, past and present. Secaucus, N.J.: Carol Publishing Group. ISBN 0-8065-1800-6. 
  9. Vallely, Paul. Don't keep it in the family. Архівовано 26 грудень 2010 у Wayback Machine. The Independent (London), July 19, 2007. Retrieved September 6, 2008.
  10. Newman, Judith (August 30, 2013). His Favorite Wife: ‘Alone Together,’ by Teddy Getty Gaston. The New York Times. Процитовано August 31, 2013. 
  11. Sir Paul Getty (obituary). Telegraph, April 17, 2003.
  12. Jane Fryer (2011-02-07). Proof that money can't buy happiness: John Paul Getty III destroyed by his family's billions (en). Daily Mail. Процитовано 2015-06-18. «I have 14 other grandchildren, and if I pay one penny now, then I will have 14 kidnapped grandchildren.» 
  13. Weber, Bruce (February 7, 2011). J. Paul Getty III, 54, Dies; Had Ear Cut Off by Captors. The New York Times. 
  14. Woo, Elaine (February 8, 2011). J. Paul Getty III oil Scion... The Desert Sun. с. B4. 
  15. Пол Ґетті на сайті Find a Grave