Церква святого апостола Івана Богослова (Гнилички)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святого апостола Івана Богослова (Гнилички)

Тип церква
Країна  Україна
Розташування Гнилички
Конфесія УГКЦ
Будівництво 2004

CMNS: Церква святого апостола Івана Богослова у Вікісховищі

Церква святого апостола Івана Богослова в Гниличках — парафія і храм греко-католицької громади Підволочиського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Гнилички Тернопільського району Тернопільської области.

Історія церкви[ред. | ред. код]

У давні часи церква була на Селиську. У 1886 році недалеко від неї збудували нову муровану церкву святого апостола Івана Богослова. Громаду обслуговував священник із Гнилиць. У 1880-х роках Львівська консисторія призначила першого священника для Гниличок. З того часу до кінця Другої світової війни парафія була самостійною.

За часів радянської влади церква була постійно діючою. У 1990 році в громаді відбувся міжконфесійний розкол: меншість повернулася до греко-католицької прадідівської віри, а більшість перейшла в УАПЦ, згодом ця парафія приєдналася до Тернопільсько-Бучацької єпархії ПЦУ. Храм, який збудували в XIX столітті греко-католики, належить ПЦУ, а греко-католики на понад десяток років залишилися без власного.

У 1990 році зареєстровано греко-католицьку громаду. У 1990 році на храмовий празник греко-католицький священник о. Зиновій Гончарик відслужив першу Службу Божу на символічній могилі Українських Січових Стрільців на цвинтарі. З 1992 року богослужіння відправляли в домі родини Бриняків.

2 серпня 2002 року розпочалося будівництво храму.

26 вересня 2004 року владика Михаїл Сабрига освятив новозбудовану церкву. Її споруджували, в основному, за пожертви парафіян, а також людей з навколишніх сіл.

При парафії діє Вівтарна дружина.

Парохи[ред. | ред. код]

УГКЦ
  • о. Іван Пелехатий (1880-ті),
  • о. Кміцікевич,
  • о. Семків,
  • о. Володимир Ванчицький,
  • о. Чикалюк,
  • о. Хома,
  • о. Данило Попович,
  • о. Нестор Кисілевський,
  • о. Ярослав Кисілевський,
  • о. Іван Яцишин,
  • о. Володимир Хома,
  • о. Степан Мочук (з 1990),
  • о. Михайло Придатко,
  • о. Євстахій Ладика (1995—1996),
  • о. Володимир Івашків (1996—1998),
  • о. Володимир Козак,
  • о. Микола Квич (2001—2004),
  • о. Олег Ішук (з 2004).
ПЦУ
  • о. Богдан Гузій — нині[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]