Гнилиці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Гнилиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Підволочиський район
Рада/громада Гнилицька сільська рада
Код КОАТУУ 6124681300
Облікова картка Гнилиці 
Основні дані
Засноване 1463
Населення 779
Територія 4.122 км²
Густота населення 188.99 осіб/км²
Поштовий індекс 47820
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°41′32″ пн. ш. 26°05′26″ сх. д. / 49.69222° пн. ш. 26.09056° сх. д. / 49.69222; 26.09056Координати: 49°41′32″ пн. ш. 26°05′26″ сх. д. / 49.69222° пн. ш. 26.09056° сх. д. / 49.69222; 26.09056
Відстань до
районного центру
24 км
Найближча залізнична станція Підволочиськ
Відстань до
залізничної станції
24 км
Місцева влада
Адреса ради 47820, с. Гнилиці, вул. Зарічна, 29
Карта
Гнилиці is located in Україна
Гнилиці
Гнилиці
Гнилиці is located in Тернопільська область
Гнилиці
Гнилиці

Гнили́ці — село в Україні, в Підволочиському районі Тернопільської області. Розташоване на півночі району.

До села приєднано хутір Дубина. Було центром сільради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Новосільської сільської громади.

Населення — 779 осіб (2001).

На старих польських картах — «Великі Гнилиці», «Малими» були Гнилички.

Географія[ред.ред. код]

Через село тече річка Гниличка, ліва притока Самчика.

Історія[ред.ред. код]

Перша писемна згадка — 1463 року як власність князів Збаразьких. 1474 року село спалили татари.

1802 року Гнилиці — власність А. Сапіги.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок» та інші українські товариства.

Згідно з Словником Географічним Польського Королівства (пол. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom III (Haag – Kępy) z 1882 r.) в селі проживало 2044 мешканці, у тім числі 1692 чоловіки — греко-католики, 289 — римокатолики (парафія в с. Токи), решта — євреї. Суд повітовий, нотаріус та пошта були в с. Нове Село.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церква святої Покрови (1902, архітектор Василь Нагірний).[1]

Пам'ятники[ред.ред. код]

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Михайло Сорока (1911—1971) — український націоналіст, член ОУН, провідник Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях (ЗУЗ)(1934—1936), член Крайового Проводу ОУН (1940).
  • І. Федорович — український літератор, громадський діяч.
  • Софія Лінчевська (нар. 1973) — українська журналістка, редактор.

Пов'язані із селом[ред.ред. код]

  • Отець-доктор Петро Франц Крип'якевич (1857—1914) — священик УГКЦ, батько вченого Івана Крип'якевича, доктор теології, парох у Гнилицях в 1891—1895 роках.
  • Іван Крип'якевич — перебував тут у дитинстві, навчився руської мови від сільських дітей, головно сина диякона Якова Зайця, писати і читати у вчителя, диякона Дмитра Пічута.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ігор Дуда, Б. Пиндус. Нагірний Василь Степанович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2.— С. 589.
  2. Клименко Н. Іван Крип'кевич як особистість і науковець (за новими джерелами) / Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 97. ISSN 0130-5247

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.