Церква святої Параскеви Сербської (Чернівці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Собор преподобної Параскеви Сербської
Saint Parascheva church in Chernivtsi, Ukraine 2.Jpg
48°17′44″ пн. ш. 25°56′09″ сх. д. / 48.2956167° пн. ш. 25.9358611° сх. д. / 48.2956167; 25.9358611Координати: 48°17′44″ пн. ш. 25°56′09″ сх. д. / 48.2956167° пн. ш. 25.9358611° сх. д. / 48.2956167; 25.9358611
Тип споруди церква
Розташування Україна,Чернівці
Архітектор А. Павловський
Початок будівництва 1844 р.
Кінець будівництва 1862 р.
Архітектурний стиль псевдороманський
Належність Українська православна церква — Київський патріархат
Адреса вул. Заньковецької, 24
Церква святої Параскеви Сербської (Чернівці) is located in Україна
Церква святої Параскеви Сербської (Чернівці)
Церква святої Параскеви Сербської (Чернівці) (Україна)
CMNS: Церква святої Параскеви Сербської на Вікісховищі

Церква святої Параскеви Сербської — одна з найгарніших культових споруд міста Чернівці.

Це найдавніший мурований храм у місті (хоча у теперішніх межах міста найдавніший храм — церква Різдва Пресвятої Богородиці на Гореча).

Будівництво і освячення церкви[ред.ред. код]

Її будівництво почалося 1844 року біля старої дерев´яної церкви (на декілька десятків метрів південніше). Зараз на місці маленької церкви, навпроти великого храму, стоїть хрест. Священна споруда будувалася за проектом місцевого архітектора А. Павловського. Особливих зусиль доклав тодішній настоятель храму Андрій Васильович, який пожертвував на богоугодну справу власні кошти. Він довів будівлю аж до самого даху, але для продовження робіт йому забракло грошей. Завершити будівництво, яке затягнулося майже на два десятиліття, допоміг Буковинський православний релігійний фонд.

Церква була освячена 5 (17) лютого 1862 року єпископом Євгеном Гакманом на честь преподобної Параскеви Сербської.

Церква Святої Параскеви Сербської
Вигляд фасаду церкви Святої Параскеви Сербської

Богослужіння, яке розбудило буковинців[ред.ред. код]

Саме у церкві Св. Параскеви відбулась подія, яка стала знаковою для пробудження найчисленнішої громади Буковини: місцеві русини вперше усвідомили себе українцями. Це сталося 29 лютого (за ст. ст.) 1864 року, коли у новозбудованому міському храмі урочисто вшанували 4-ті роковини смерті Кобзаря. Ця ідея народилася у середовищі українських гімназистів та семінаристів міста, які познайомилися з творчістю Шевченка завдяки своїм викладачам. Богослужіння з нагоди роковини відправив отець Сидір Мартинович. В урочистостях взяли участь як православні так і греко-католики.

Церква у радянські часи[ред.ред. код]

У радянський час храм було закрито. Тривалий час приміщення церкви використовували під склад, згодом перетворили на шаховий клуб. При цьому всі фрески на стінах були знищені й замальовані. Будівлю церкви повернули віруючим у роки перебудови. На той час від усього церковного інвентарю вціліли лише центральне панікадило (світильник) і великий дзвін.

Незалежність[ред.ред. код]

Православна громада церкви Св. Параскеви одна з перших у Чернівцях перейшла під омофор патріарха Київського і Всієї України Мстислава. Від 1992 року храм тимчасово набув статусу собору. Відтоді цей храм є кафедральним собором Чернівецької єпархії Української православної церкви Київського патріархату.

Сьогодення[ред.ред. код]

Сьогодні в церкві святої Параскеви регулярно правляться богослужіння. По неділях тут правиться по три служби підряд. До Великодня 2012 року до храму мають привезти нові дзвони.

При церкві працює недільна школа, де всі діти парафіян можуть брати уроки релігії художнього слова, церковного співу і малювання.

Враження від церкви[ред.ред. код]

У нарисі, вміщеному в московофільному «письмі літературно-науковому» «Родимый листокъ» за 1881 рік, що видавалося в Чернівцях, автор (який сховався під криптонімом Г.Кр.) висловлює своє захоплення церквою Параскеви, що стала окрасою міста: «Мені вона подобається навіть більше, ніж собор кафедральний; щоправда, вона не така величава й імпозантна, як останній, але зате полонить кожного своєю ніжною будівлею, однією лише, але високо круглою банею посередині, двома симетричними вежицями і гарним ґанком від входу. Коли ж останнім часом обвели її залізною решіткою, а товариство, створене в нашому місті задля прикрашання його заклало довкола неї щось на кшталт маленького парку, то мило вітає вона кожного, хто, відвідуючи Чернівці, видряпається із двірця (тобто залізничного вокзалу) на високу гору, на котрій наше місто так гарно розляглося»

Література[ред.ред. код]

  • «Чернівці — місто зустрічей культур і релігій» Ігор Чеховський; «Вітання з Чернівців»; «Чернівці» Марія Никирса.
  • Гусар Ю. Буковинці тут вперше вшанували Кобзаря: [5 лютого — 150 років таму (1862) осячено церкві Св. Параскеви] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2012. — 3 лютого.- С. 4.
  • Чеховський І. Церква Свю Параскеви, що стояла напроти митниці / Ігор Чеховський // Чернівці — місто зустрічі культур і релігій.- Чернвці: ВІЦ «Місто», 2009. — С. 23-24. — ISBN 978-966-2951-50-9.

Посилання[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Файл:Saint Parascheva church in Chernivtsi, Ukraine.jpg|Церква святої Параскеви Сербської