Церулеолактит
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Церулеолактит | |
|---|---|
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
блакитний (латина), молоко (латина) |
Церулеолактит (англ. coeruleolactite; нім. Coeruleolactit m) — мінерал, основний водний фосфат алюмінію.
Назва походить від латинських слів caeruleus — блакитний і lactis — молоко (T.Petersen, 1871).
Опис[ред. | ред. код]
- 1. За Є. К. Лазаренком: Al3[(OH)3(PO4)2]•4H2O.
- 2. Г.Штрюбелем та З. Х. Ціммером: CaAl6[(OH)2|(PO4)]4•4H2O.
- 3. За К.Фреєм і «Fleischer's Glossary» (2004): (Ca, Cu)Al6(PO4)4(OH)8•4H2O.
Містить (%): Al2O3 — 38,81; P2O5 — 36,04; H2O — 25,15.
Сингонія ромбічна (триклінна). Форми виділення: прихованокристалічні або волокнисті маси, дрібнозернисті, волокнисті, мікрокристалічні аґреґати, кірки, шкаралупчасті утворення. Густина 2,57-2,70. Тв. 4,5-5,5. Колір молочно-білий до світло-блакитного. Риса біла. Злом нерівний до раковистого. Розчиняється в HCl. Зустрічається разом з лімонітом.
Поширення[ред. | ред. код]
Знайдений в зоні окиснення рудних родовищ у рудниках Ріндеберґ (Рейнланд-Пфальц, ФРН) і Генерал Тримблес (штат Пенсильванія, США).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Церулеолактит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Церулеолактит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
