Црна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Црна
Izvori Crna Reka.JPG
41°33′18″ пн. ш. 21°58′49″ сх. д. / 41.55500000002777483° пн. ш. 21.98027777780577807° сх. д. / 41.55500000002777483; 21.98027777780577807
Витік Železnecd
• координати 41°24′21″ пн. ш. 21°07′05″ сх. д. / 41.40590000002777771° пн. ш. 21.118100000027776986° сх. д. / 41.40590000002777771; 21.118100000027776986
Гирло Вардар
• координати 41°33′18″ пн. ш. 21°58′49″ сх. д. / 41.55500000002777483° пн. ш. 21.98030000002777840° сх. д. / 41.55500000002777483; 21.98030000002777840
Країни: Flag of North Macedonia.svg Північна Македонія
Довжина 207 км
Площа басейну: 4526 км²
Середньорічний стік 37 кубометр на секунду
Притоки: Dragord, Sakoulevasd, Gradeška Riverd, Žabad, Q20936114?, Dunje Riverd, Brezovska Rekad, Q20938133?, Babinska Rekad, Q29035171?, Cerska Riverd і Q52347713?
CMNS: Црна у Вікісховищі

Црна (мак. Црна Река — «Чорна річка») — одна з найбільших річок Північної Македонії, права, друга найбільша притока Вардара. Довжина річки — 207 км, перепад висот від витоку до гирла — 631 м[1]. Басейн Црни розміром 5093 км² охоплює переважно південно-західну частину Північної Македонії, а також невелику територію на півночі Греції. Црна утворює найдовший каньйон у Північній Македонії: Скочивирську ущелину. У нижній течії побудовано гідроелектростанцію Тіквеш, яка утворила водосховище.

Виток Црни розташований поблизу села Желєзнєц[mk] общини Демир-Хисар в Пелагонійському регіоні на висоті близько 770 м над р. м. Гирло розташоване на висоті 130 м над р. м.

Течія річки розділяється на верхню гірську, середню рівнинну Пелагонійську та нижню долинну Тиквеську. Середня й нижня частини річки є забрудненими через діяльність людини. У басейні Црни розташовані 20 общин з 338 населеними пунктами, з яких 3 міста: Битола, Прилеп і Крушево.

Переважна частина басейну Црни розташована на території Північної Македонії, проте невелика частина займає територію Греції, де протікає права притока Црни - річка Сакулева чи Єлашка. На ній стоїть місто Флорина.

Притоки[ред. | ред. код]

Найбільшими притоками Црни є Драгор, Шемніца й Сакулева.

Драгор[ред. | ред. код]

Драгор — невелика річка довжиною близько 32 км. Протікає через місто Битола, впадає в річку Црна.[2] [3][4]

Історія[ред. | ред. код]

Болгарські офіцери поблизу мосту через Црну (1917)

Під час Першої світової війни поблизу середньої течії річки пролягала частина Македонського фронту. У жовтні-листопаді 1916 року на південному вигині Црни поблизу сіл Брод[mk] і Скочевір відбулася битва на Црні, упродовж якої сербські та французькі війська за допомогою артилерії та піхотних частин прорвали фронт болгарських і німецьких військ. За наслідками цієї битви сили Антанти захопили Битолу.

Утім контрудари болгарських і німецьких сил не дозволили силам Антанти розвинути наступ. На зиму позиції залишалися незмінними, а в квітні-травні 1917 року французьке командування спробувало посунути німців і болгар від Црни шляхом наступу[en], який, проте, виявився невдалим[5].

У 1962 році в нижній течії Црни поблизу міста Кавадарці розпочалося спорудження загати та гідроелектростанції. У 1968 році були запущені перші турбини. Велике водосховище змінило течію річки та вплинуло на її біоту.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]