Чавалах Дмитро Петрович
Дмитро Чавалах Дмитро Петрович Чавалах | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження |
19 серпня 1994 (28 років) Соколівка, Ярмолинецький район, Хмельницька область, Україна |
Національність | українець |
Військова служба | |
Приналежність |
![]() |
Вид ЗС |
![]() |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Дмитро Петрович Чавалах — український військовослужбовець, старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).
Життєпис[ред. | ред. код]
Дмитро Чавалах народився у селі Соколівка Ярмолинецького району, що на Хмельниччині.
Після року навчання у Військовому коледжі сержантського складу був переведений до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку закінчив 2019 року.
У 2014 році розпочав службу на посаді старшого техніка понтонної роти понтонно-мостового полку (м. Білгород-Дністровськ). Згодом переведений до Ніжина, а звідти в АТО. Проходив службу у 11-му окремому мотопіхотному батальйоні «Київська Русь», нині — у 59-й окремій мотопіхотній бригаді.
Російське вторгнення в Україну 2022[ред. | ред. код]
Прийняв важкий бій із рашистами 24 лютого 2022 року та ціною власного поранення допоміг вийти з оточення бойовим побратимам на Херсонщині[1]. Впродовж трьох місяців заліковував рани, переховуючись на окупованій рашистами території.
Наприкінці травня з Дмитром вийшли на зв'язок з СБУ, а через кілька днів завдяки вдало проведеній спецоперації його було доставлено в Одесу[2].
Наступного дня Чавалах поїхав додому та понад місяць проходив реабілітацію.
Після реабілітації ВЛК визнала Чавала непридатним для продовження військової служби. Він просив визнати себе обмежено придатним і його документи були направлені в Київ, де підтвердили висновок про непридатність і зняття з військового обліку.
Після звільнення у Дмитра розпочалась сильна депресія, але він звернувся до психолога і зміг її побороти.
Станом на грудень 2022 року навчається на історичному факультеті Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка[2].
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Для нас це вітчизняна війна, і ми знаємо, чим такі війни закінчуються для загарбників — звернення Президента України [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України. — 2022. — 3 березня.
- ↑ а б Інтерв'ю | «Залужний дав команду мочити РФ — значить, мочити». Історія Героя України Дмитра Чавалаха
- ↑ Указ Президента України від 2 березня 2022 року № 94/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Діордієв, В. Герой України Дмитро Чавалах розповів про перші важкі бої на Херсонщині // АрміяInform. — 2022. — 24 червня.
![]() |
Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|