Закінчення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Закі́нчення (фле́ксія; лат. exitus, англ. flexion, пол. końcówka fleksyjna- рос. оконча́ние) — змінна звукова частина змінюваного слова. Відсутність звукового закінчення прийнято називати нульовим закінченням.

Закінчення додаються до основи слова при відмінюванні для позначення граматичного значення слова у реченні.

Незмінювані слова не мають закінчень.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Закінчення // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.