Давальний відмінок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Відмінки
Називний
Родовий
Давальний
Знахідний
Орудний
Місцевий
Кличний

Давальний відмінок, або датив (лат. dativus) відповідає на запитання «кому?», «чому?».

Позначає роль отримувача чого-небудь внаслідок дії суб'єкта: Андрієві прислав листа його тато. Викладач роздав нове завдання студентам.

В українській мові[ред.ред. код]

  • котові (коту)
  • Києву
  • Василеві (Василю)
  • койоту

В японській мові[ред.ред. код]

Утворюється додаванням частки (ні) до іменника. Може мати наступні значення[1][2]:

  • Адресат дії:
    人に話す - hito-ni hanas. Заговорити до людини.
  • Місце перебування або проживання:
    ウクライナに住む - ukuraina-ni sumu. Проживати (жити) в Україні.
  • Час:
    事故は午前8時に発生しました - jiko-wa godzen hachiji-ni hassey shimashita. Аварія трапилась о восьмій годині ранку.
  • Напрям руху:
    奈良公園に向かう - nara kooen-ni mukau. Повернути в напрямку парку Нара.
  • Кінцевий пункт руху:
    広島に到着する - hiroshima-ni totyaku-suru. Прибути в Хіросіму.
  • Отримувач дії:
    子供には難しい - kodomo-ni-wa mudzukashiy. Дітям важкий (для розуміння).
  • Результат перетворення:
    宇宙飛行士になる - utyuu hikooshi-ni naru. Стати космонавтом.
  • Мета або призначення:
    見物に行く - kenbutsu-ni iku. Піти, щоб подивитись на пам'ятки.
  • Причина:
    寒さに震える - samusa-ni furueru. Тремтіти від холоду.
  • Суб'єкт приналежності, володіння, влади.
    植物に属する - shokubutsu-ni dzoku suru. Належати до рослин.
  • Об'єкт багатства, бідності.
    鉄鉱石に富む - tekkooseki-ni tomu. Бути багатим на залізну руду.
  • Зворотній адресат
    先生にもらう - sensey-ni morau. Одержати щось від вчителя.

Примітки[ред.ред. код]

  1. The use of the dative case particle ‘ni’ in Japanese literature – a comparison of Kawabata and Ōe
  2. Лаврентьев Б.П. Практическая грамматика японского языка. (Москва: Живой язык, 2002.)

Література[ред.ред. код]

  • Вихованець І. Р. Давальний відмінок // Українська мова : енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 119—120.


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.