Давальний відмінок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Давальний відмінок, або датив (лат. dativus, від do — «даю») відповідає на запитання «кому?», «чому?».

Позначає роль отримувача чого-небудь внаслідок дії суб'єкта: Андрієві прислав листа його тато. Викладач роздав нове завдання студентам.

В українській мові[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

У праслов'янський і давньоруській мовах було до 10 типів відмінювання, які визначалися не закінченнями, як у сучасній мові, а тематичними голосними ранньопраслов'янських основ. Іменники з різними основами утворювали різні форми давального відмінка. Наявність у сучасній українській варіантів закінчень давального відмінка однини чоловічого роду та -ові/-еві пояснюється змішанням парадигм двох різних типів відмінювання: з основою на *-o і на *-ŭ.

Праслов'янські і давньоруські іменники з основою на *-o мали закінчення давального відмінка *-u, у м'якому варіанті *-ju (давньорус. городу, ворогу, другу, брату, отьцю, мѫжю), іменники з основою на *-ŭ — закінчення *-ovi (давньорус. домови, садови, сынови). Окрім того, існували інші типи відмінювання: нечисленні іменники з основою на *-ū мали схоже закінчення *-ъvi (давньорус. бръви, любъви, цьркъви, кръви, моркъви, тыкъви, хорѫгъви); іменники з основою на *-n, на *-ĭ, на *-r, середнього роду на *-s, *-n, *-nt, і жіночого та чоловічого на *-a (м'який варіант) мали закінчення *i (давньорус. камени, дни, гости, матери, словеси, очеси, имени, ягнѧти, души); іменники чоловічого та жіночого роду на *-a в твердому варіанті мали закінчення *-ě, «ять» (давньорус. женѣ, воѥводѣ, рыбѣ).

У староукраїнській мові відбулося перебудування системи давнього відмінювання, яке, серед іншого, зачепило і парадигму давального відмінка. Стали переважати форми іменників на *-o, форми давального відмінка від основ на *-ŭ вживалися рідше (укр. дому, сину, саду, рідше братові, синові). Іменники середнього роду на *-s стали відмінюватися за зразком іменників на *-o (укр. слову, тілу, оку, вуху, множина словам, тілам, очам[1], вухам). Іменники середнього роду на *-n, *-nt зберегли свій тип відмінювання і зараз утворюють 4-ту відміну (укр. імені, теляті, ягняті, множина іменам, телятам, ягнятам). Іменники чоловічого та жіночого роду на *-a зберегли свій тип відмінювання, але закінчення *-ě внаслідок фонетичних змін стало вимовлятися як «і» (укр. жоні, воєводі, рибі). Іменники з основою на *-ĭ зараз відмінюються за зразком іменників з основою на *-o, і рідше *-ŭ (укр. гостю/гостеві, дню, коню/коневі, каменю). Давній тип відмінювання на *-ū зник, давня флесія *-ъv стала частиною основи, і слова кров і любов відмінюються за зразком іменників на *-ĭ (крові, любові, множина кров'ям, любов'ям), а слова буква, кітва, морква, хоругва, церква — за зразком іменників з основою на *-a (букві, кітві, моркві, тикві, хоругві, церкві, множина буквам, кітвам, морквам, хоругвам, церквам).

Окрім однини і множини, у праслов'янській і давньоруській давальний відмінок мали і форми двоїни. У цій граматичній категорії форми давального відмінка у всіх іменників збігалися з формами орудного (давньорус. очима, ушима, рукама, городома, братома, сынъма).

Сучасність[ред.ред. код]

У сучасній українській давальний відмінок однини другої відміни чоловічого роду може мати два закінчення: або -ові, -еві. Перша форма може вживатися як з істотами, так і з неістотами, друга — лише з істотами.

  • котові (коту)
  • Києву
  • Василеві (Василю)
  • койоту

У японській мові[ред.ред. код]

Утворюється додаванням частки (ні) до іменника. Може мати такі значення[2][3]:

  • Адресат дії:
    人に話す — hito-ni hanas. Заговорити до людини.
  • Місце перебування або проживання:
    ウクライナに住む — ukuraina-ni sumu. Проживати (жити) в Україні.
  • Час:
    事故は午前8時に発生しました — jiko-wa godzen hachiji-ni hassey shimashita. Аварія трапилась о восьмій годині ранку.
  • Напрям руху:
    奈良公園に向かう — nara kooen-ni mukau. Повернути в напрямку парку Нара.
  • Кінцевий пункт руху:
    広島に到着する — hiroshima-ni totyaku-suru. Прибути в Хіросіму.
  • Отримувач дії:
    子供には難しい — kodomo-ni-wa mudzukashiy. Дітям важкий (для розуміння).
  • Результат перетворення:
    宇宙飛行士になる — utyuu hikooshi-ni naru. Стати космонавтом.
  • Мета або призначення:
    見物に行く — kenbutsu-ni iku. Піти, щоб подивитись на пам'ятки.
  • Причина:
    寒さに震える — samusa-ni furueru. Тремтіти від холоду.
  • Суб'єкт приналежності, володіння, влади.
    植物に属する — shokubutsu-ni dzoku suru. Належати до рослин.
  • Об'єкт багатства, бідності.
    鉄鉱石に富む — tekkooseki-ni tomu. Бути багатим на залізну руду.
  • Зворотній адресат
    先生にもらう — sensey-ni morau. Одержати щось від вчителя.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Основа в цьому слові сходить до форми двоїни
  2. The use of the dative case particle ‘ni’ in Japanese literature — a comparison of Kawabata and Ōe
  3. Лаврентьев Б. П. Практическая грамматика японского языка. (Москва: Живой язык, 2002.)

Література[ред.ред. код]

  • Вихованець І. Р. Давальний відмінок // Українська мова : енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 119—120.


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.