Черненко Анатолій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Михайлович Черненко
Анатолій Черненко.jpg
Анатолій Черненко
Народився 29 квітня 1926(1926-04-29)
Яблунівка, нині Прилуцький район Чернігівська область
Помер 27 жовтня 2000(2000-10-27) (74 роки)
Дніпропетровськ
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Відомий завдяки історія
Alma mater Львівський державний університет ім. І. Франка
Науковий ступінь Доктор історичних наук
Заклад Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка;
Запорізький національний університет;
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Учасник Німецько-радянська війна
Батько Михайло Черненко
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Звання професор

Анатолій Михайлович Черненко (29 квітня 1926, с. Яблунівка, нині Прилуцький район Чернігівська область — 27 жовтня 2000, м. Дніпропетровськ) — український історик, професор, доктор історичних наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у с. Яблунівка, нині Прилуцького району Чернігівської області в селянській родині. у яблунівській школі здобув середню освіту. У 1943–1945 роках приймав участь у бойових діях німецько-радянської війни.

У 1946–1951 роках навчався на історичному факультеті Львівський державний університет ім. І. Франка. Ще під час навчання у виші, 1950 року, обраний заступником секретаря партійного комітету цього ж навчального закладу. По закінченню університету залишився там викладати, де в період з 1951 до 1958 роки — асистент, старший викладач кафедри історії у львівському державному університеті ім. І. Франка.

1958 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Боротьба В. І. Леніна за формування партійних кадрів у період утворення РСДРП (1893–1903 рр.)» з присвоєнням наукового ступеня кандидата історичних наук. 1959 року Черненку присвоєне вчене звання — доцент кафедри історії львівського державного університету ім. І. Франка.

Від 1960 року займав посаду директора та завідувача кафедри марксизму-ленінізму Дрогобицького державного педагогічного інституту ім. І. Франка. У 19601968 роках — ректор вищеназваного вишу. Більше трьох років очолював дрогобицьке міське відділення товариства «Знання».

1968 року звільнений у зв'язку з переводом на посаду ректора Запорізького державного педагогічного інституту та завідувача кафедри історії КПРС, де пропрацював в період з 1968 по 1974 рік. 1969 року захистив докторську дисертацію на тему: «В.І. Ленін і закордонні більшовицькі організації» з присвоєнням наукового ступеня доктора історичних наук. У 1972 році Черненку присвоєне вчене звання професора.

1976 року переведений до Дніпропетровського державного університету, де займав посади - професора кафедри історії КПРС (1976-1980), завідувача кафедри історії КПРС (1980-1990), декана історичного факультету (1977-1987), професор кафедри політичної історії (1990-1995, від 1992 року – української історії та етнополітики)[1].

Зусиллями А. М. Черненка була створена і власна наукова школа з вивчення політичної еміграції. З його наукової школи вийшло 27 кандидатів наук та 2 доктори [2].

Наукова спадщина[ред. | ред. код]

Всього перу знаного науковця належить понад 350 наукових, науково-популярних та методичних праць, передусім три капітальні монографічні дослідження, що стали вагомим доробком у вивченні питань політичної історії України:

  • 1969 р. — В. І. Ленін і закордонні більшовицькі організації;
  • 1989 р. — Российская революционная эмиграция в Америке (конец ХІХ-1917 г.) (рос.);
  • 1994 р. — Українська національна ідея.

Свою наукову роботу А. М. Черненко органічно поєднував із значною організаторською та педагогічною діяльністю [3].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]